Воловецький районний суд за сексуальне насильство над 14-річною дівчинкою присудив трьом зловмисникам два роки умовно. Розповідаємо, що про це відомо.
У селі Верхні Ворота, що на Закарпатті, три неповнолітні хлопці заманили свою подругу до подвір’я одного з підлітків, а потім попросили зайти до підвалу. Дівчина давно знала та спілкувалась з парубками, тому пішла за ними.
Зловмисники, користуючись довірою, завдали дівчині удару, а після чого по черзі вчиняли сексуальне насильство над нею та знімали на відео для шантажу. Та після вчинення злочину підлітки вирішили не приховувати свого “творіння” та завантажити його у мережу, а згодом показали однокласникам в школі, у якій вони вчились разом із потерпілою.
Заяву до поліції подали після того, як бабуся дівчинки дізналась про те, що зробили хлопці з її онукою. На суді підлітки визнали свою провину. Суддя Воловецького районного суду Оксана Софілканич спочатку винесла вирок п’ять років позбавлення волі за Статтею 153. Кримінального кодексу України, а потім звільнила їх від покарання, призначивши усім трьом випробувальний термін на два роки.
Стаття 153. Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство).
Частина третя Статті 153 встановлює відповідальність за вчинення сексуального насильства групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи. Карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років. Якби підсудні були повнолітніми, то за даний злочин їх могли позбавити волі на строк 15 років або довічним ув’язненням.
Також як компенсацію моральної шкоди суддя призначила злочинцям виплатити по 60 тисяч гривень замість 390 тисяч, як просили представники постраждалої. Крім того, зловмисники мають відшкодувати по 25,6 тис. грн за проведення експертиз.
Однокласниці під час свідчень зазначили, що після сексуального насильства дівчина стала похмурою і замкнутою. І дуже тяжко переживає пережите, — пише про справу ведуча Маша Єфросиніна.
Ані свідчення про стан потерпілої, ані тяжкість злочину не вплинули на рішення так, як це зробили позитивні характеристики, які для зловмисників написали класні керівники та представник служби у справах дітей.
Скільки коштує ваша совість, пані суддя? Скільки коштує совість цих педагогів? — питає Маша Єфросиніна.
Рішення педагогів Верхньоворітського ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Софії Малильо написати, що скарг на поведінку зловмисників у них немає, поставив під сумнів і Гендер в деталях.
Після такого закриття справи потерпіла буде вимушена ходити до однієї школи разом зі тими, хто вчинив над нею сексуальне насильство. Або ж вона може намагатись відновити справедливість шляхом оскарження рішення суду в Закарпатському апеляційному суді.
Керівниця Гендеру в деталях Тамара Злобіна коментує поведінку судді та педагогів, які фактично толерують сексуальне насильство, аргументуючи це страхом “зіпсувати хлопчикам життя”.
Тобто зґвалтували дівчинку, а вчителі й судді кинулися захищати ґвалтівників! Ну як так, хлопців же посадять. Ось це — класика культури зґвалтування.
Також Тамара Злобіна зазначає, що таким чином складається враження, сексуальне насильство над дівчиною — це нічого серйозного у порівнянні з ув’язненням злочинців.
Зламані жіночі психіка і життя не рахуються.
Окрім значної шкоди психіці потерпілої, суддя та педагоги стають співучасниками злочину. Про це говорить Тамара Злобіна. Якщо толерування сексуальне насильство та продовження культивування такої культури поводження зі злочинцями не припинити, то як мінімум в учнів школи сформується чітке уявлення — вчиняти злочин можна, якщо ти вітаєшся з класним керівником.
Така культура безкарності успішно процвітає на теренах країни-терориста. Вона вже рік веде повномасштабну війну проти нашої нації та вбиває, вчиняє сексуальне насильство усіх без особливих преференцій. Якщо наслідувати ворога, то що може статись?
Сказати, який висновок діти зроблять з цієї історії? Звісно, зрозуміють що можна ґвалтувати, знімати це, викладати в інтернеті — і тобі за це нічого не буде, якщо ти не забував називати Марію Петрівну “на ви” і по-батькові, — пише Тамара Злобіна.
Тож дії судді та педагогів — це нормалізація насильства та заохочення дітей до нього. Крім того, такий вчинок формує розуміння у потерпілої та інших дівчат, що у разі подібної ситуації — захистять не її, а злочинця.
Гендер в деталях наголошує, що насамперед необхідно імплементувати Стамбульську конвенцію. Зокрема йдеться про норму, що відкривати справу про зґвалтування / сексуальне насильство можна відкрити по факту злочину, а не лише за наявності заяви потерпілої.
Таким чином вдасться ще й позбутись випадків, у яких справи закривають після того, як потерпіла забрала заяву. А таке теж трапляється неодноразово, оскільки психологічний стан дівчат не передбачає наявності сил для опору тому тиску, який здійснюють на неї особи, які толерують насильство.
Стамбульська конвенція передбачає, що у разі відсутності заяви, джерелами доказів можуть бути: висновок експерта (судово-медична експертиза, дактилоскопічна, судово-біологічна, судово-психіатрична експертизи), допит обвинуваченого, допит свідків, протокол огляду місця події, протокол огляду відеозапису, протокол затримання підозрюваної у вчиненні злочину особи, протокол огляду предмета, речові докази та інші.
Крім того, важливим пунктом у запобігання вчинення подібних злочинів має бути статеве виховання. Його відсутність знову відносить українське суспільство у радянські часи. Тоді прийнято було замовчувати все, що лише травмувало майбутні покоління.
Незнання породжують купу міфів, які формуються в уяві дітей та підлітків. Тоді дехто може не розуміти, що над ним вчинили злочин.
Щоб суспільство було безпечним, у нас має бути нульова толерантність до насильства.
Якщо найстрашніше сталося і з тобою чи твоєю близькою людиною, читай, як впоратися з емоціями, уникнути психологічних проблем після зґвалтування, а також куди можна звернутися за підтримкою.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!