Військовий психолог
Звикати до нових умов завжди складно. Та якщо доводиться адаптуватись до колись звичного мирного життя після пекла бойових дій, то іноді таке завдання може викликати оніміння та нерозуміння, що робити далі.
Часом може з’явитись лиш одне бажання — якомога швидше закінчити усі справи, нікого не бачити та скоріше повернутись до побратимів у хоч і небезпечне, але вже звичне та зрозуміле середовище.
Військовий психолог Андрій Козінчук запевняє, що це точно не вихід. Адже спершу необхідно знайти себе, а вже потім шукати новий шлях. А куди він приведе тебе, то вже буде точно лише твоє рішення. Тож, як адаптуватись після повернення з фронту та що робити з бажанням якомога швидше туди повернутись — пояснив Андрій Козінчук порталу SPRAVDI.
Насправді щоб жити повноцінним життям, і для того, щоб адреналін виділявся, не обов’язково потрібно робити якісь небезпечні речі. Просто твоя діяльність може бути пов’язана саме з фізичною активністю.
Звісно, зараз йдеться, зокрема, про спорт. Лише важливо обрати той вид, який буде підходити твоєму стану здоров’я. Тоді будуть виділятись гормони, які зможуть замістити адреналін.
Наша задача не в тому, щоб виділявся адреналін, а знайти діяльність, яка буде задовольняти потреби військовослужбовця.
Наприклад, якщо тобі було до вподоби стріляти по окупантах, у цивільному житті можна спробувати стрільбу з лука. Для цього знадобиться концентрація, вивчення техніки, правильне дихання. Коли ти зосередишся на занятті, це допоможе замістити адреналін.
Реакція на вигляд мирного життя може бути неприємною для людини, яка повернулась з передової. Та важливо насамперед для себе прийняти той факт, що такий стан тилу можливий завдяки плідній роботі військового.
Якщо хтось може пити каву у місті, це значить, що ти добре робиш свою роботу. І якщо ти повернувся в тил та бачиш, що люди живуть мирне життя, це означає, що ти дуже добре робиш свою роботу.
Коли ти хочеш повернутись до своїх — це означає, що тобі бракує безпеки у своєму середовищі. І тоді не обов’язково потрібно вертатися на війну. Ти можеш звернутися за допомогою до своїх побратимів: написати, зателефонувати, запросити до себе в гості.
Навіть якщо тобі не хочеться йти до психолога, ти можеш піти до свого побратима. Коли тобі хочеться до своїх, ти можеш знаходити своїх у тому місці, де ти живеш. Бо насправді від себе не втечеш.
Навпаки, треба шукати себе за допомогою людей, які мають подібний досвід. Утворити своїх тут (у цивільному житті).
Твоя близька людина повернулась з передової й ти хочеш зробити максимально комфортні умови для нього чи неї? Читай, як створити сприятливу психологічну атмосферу тим, хто повернувся з фронту.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.