Україна вже майже вісім місяців перебуває у стані активної війни. Мільйони людей втратили домівки та рідних, тікали з окупованих території та стали до лав ЗСУ. Щодня ми живемо, зважаючи на небезпеку ракетних ударів.
На фоні цього багато експертів почали говорити, що після закінчення війни українці довго оговтуватимуться від посттравматичного стресового розладу, але чи дійсно це так?
Екс-міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда розповіла, чому не варто просто так апелювати цим поняттям.
За її словами, багато людей впевнені, що майже всі ветерани мають ПТСР. Зокрема, це може бути через те, що у певний час в інформаційному просторі було багато обговорень неадекватних радикальних дій ветеранів АТО/ООС. Наприклад, ветеран когось побив, влаштував скандал тощо. Проте це могли бути поодинокі випадки.
— Запам’ятайте: не більше як у 10% ветеранів лікарі діагностують ПТСР. І то, якщо не проводити з ними відповідну комплексну роботу. 70% людей, які пережили травматичну подію, відновляться самостійно і не матимуть ознак чи наслідків ПТСР, — наголошує Оксана Коляда.
Вона також розповідає, що 30% людей можуть мати негативні наслідки, які не зможуть подолати самостійно. Якщо їм не допомогти вчасно, лише тоді можуть розвинутися ознаки посттравматичного розладу.
— Лише 5–7% з тих, хто пережив травматичний досвід та не отримав вчасно комплексної допомоги, можуть мати гострий ПТСР, — ділиться експертка.
Саме тому треба комплексно працювати з відновленням психічного здоров’я населення. А з ветеранами треба працювати у напрямку і фізичної, і психологічної реабілітації.
Коляда міркує: до 24 лютого в Україні нараховувалося близько 500 тис. учасників бойових дій. Зараз у ЗСУ та інших збройних формуваннях нараховується до 1 млн військовослужбовців. Тобто сумарна цифра УБД та членів їхніх родин становитиме від 1,5 до 2 млн осіб.
Крім цього, травматичні події пережили українці у прифронтових зонах та під окупацією, у полоні тощо. З усіма цими людьми повинні працювати фахівці.
Йдеться про профілактику на рівні психологів. Навіть не психотерапевтів чи психіатрів, — зазначає Оксана Коляда.
Вона вважає, що переважна більшість обмежиться розмовами з друзями та родичами. Можливо, звернеться до профільної літератури або до порад в інтернеті.
А щодо ветеранів експертка каже: значна частина фахівців, з якими стикається ветеран у перші місяці після демобілізації, не мають належних навичок роботи з людьми після бойової травми. Йдеться про сімейних лікарів та лікарів загальної практики, про соціальних працівників.
— У країні, яка воює, стає “модним” апелювання до таких термінів, як ПТСР, бойова травма. Це справді реалії нашого життя і справжня суспільна потреба. Але це не привід легковажити подібними явищами, вдаючись до непотрібного хайпу, — наголошує вона.
Також Коляда підкреслює: не можна замінити комплексну роботу з реабілітації як фізичної, так і психологічної, відеороликами з профілактики посттравматичного розладу.
Українцям треба пережити свій стрес, треба знати, як це правильно зробити. Раніше ми розповідали про курс безплатної психологічної допомоги, який допомагає відновитися.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!