Війна забрала дім. Як пережити втрату та полегшити цей процес — поради психотерапевтки

Повномасштабне вторгнення змінило життя всіх українців. Мільйони наших людей покинули домівку, щоб перечекати небезпеку за кордоном або у безпечнішому регіоні України. 

На жаль, багатьом сьогодні немає куди повертатися, адже росіяни стирають з лиця землі цілі міста, перетворюючи їх на привидів. 

Залежно від індивідуальних особливостей, у відповідь на втрату домівки людина може переживати гостру реакцію — сильні емоційні стани: тривогу, смуток, злість, безнадію. А також негостру реакцію — емоції та почуття, з якими людина може впоратися самостійно. 

Психотерапевтка Світлана Ровнова розповіла українському науково-популярному медіа Куншт, як пережити втрату домівки та полегшити собі цей процес.

Переживання втрати: перешкоди

Психотерапевтка стверджує, що переживання втрати — не пасивний процес. І дорога переживання долається легко, лише якщо на ній немає таких перешкод.

1. Псевдооптимізм. Переконання “все буде добре” — нереалістичне, адже ніхто не знає, що станеться в майбутньому. Також це заважає адаптуватися й почати діяти, адже ми перекладаємо із себе відповідальність, мовляв, все буде добре само собою, для цього не треба ніяких зусиль. 
2. Застрягання думками у втраті та румінація. Це відбувається, коли людина дуже часто прокручує в думках спогади про попереднє житло і перестає жити в реальності.
3. Блокування емоцій та уникнення розмов про втрату. Усі емоції потрібно прожити, щоб прийняти реальність такою, якою вона є.
4. Фальшива надія. Усім хочеться вірити, що війна закінчиться за тиждень-два максимум, але насправді вона може тривати набагато довше. Ніхто не може дати точних прогнозів, тож вірити експертам, які переконують у швидкому закінченні війни, не варто.

Це дає фальшиву надію, що спричиняє “завмирання”, коли людина сидить, нічого не робить і чекає на кінець, сподіваючись, що все буде як раніше. 

Читати на тему

Довіряй, але перевіряй. Чому ми любимо слухати експертів та як зрозуміти, що вони маніпулюють

Чому ми віримо експертам та як перевірити їхню компетентність.

Як пережити втрату домівки 

Втрати — ніби-то незмінна частина життя. Та втрата домівки — не лише збиток нерухомості. Це втрата всього, що люди наживали роками, спогадів та майбутніх моментів.

Дім завжди лишається частинкою нас, тому відчувати біль та сум — нормально. Важливо дозволити собі відчувати все й повільно знайти та облаштувати нове місце проживання так, щоб було комфортно, наскільки це можливо. 

Алгоритм від психотерапевтки допоможе прийняти та простіше пережити втрату: 

• визнай реальність, а не заперечуй її. Не втікай від думок та розмов про втрату житла. Не блокуй емоції, які виникають;

Виділи певний час та місце на переживання емоцій. Можна плакати в безпечному місці стільки часу, скільки ти собі викремив(-ла). 

• віднови свою рутину: пий каву, готуй їсти, проводь час із близькими, дотримуйся режиму сну тощо. Пізніше, коли з’явиться більше сил, можеш збільшувати об’єм завдань та шукати краще житло, роботу;
• усвідом свої цінності: що для мене цінно в житті? Як це можна реалізувати? Зрозумій, які в тебе є матеріальні та соціальні ресурси, опираючись на них, реорганізуй життя;
• важливо мати проактивну позицію: просити про допомогу, знайомитися з людьми, підтримувати спілкування з рідними та друзями, вірити в себе.

Звісно, якщо ти бачиш, що без допомоги не обійтися, звернися до психолога або психотерапевта, і не бійся просити підтримки у друзів та рідних. 

Звісно втрата житла та звичного плину життя — неоціненна. Проте держава готова відшкодувати втрату майна. У матеріалі ми підготували відеоінструкцію, яка допоможе подати заяву на відшкодування майна через Дію.  

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.