У перший день ми намагалися зібрати думки до купи і на звичні раніше речі не залишалось ані часу, ані сил. Особливо не хотілося їсти. Однак із кожним днем нам доводиться згадувати про турботу про себе, інакше сам організм робить це за нас.
Так, комусь починає хотітися багато їсти, однак у декого це може мати вже психологічний характер. Розповідаємо далі, як відрізнити здоровий апетит від емоційного переїдання.
Емоційне переїдання — прийоми їжі, що відбуваються незалежно від фізіологічного голоду і призводять до поганого самопочуття, що супроводжується болями від переповнення шлунку чи моральної тяжкості.
Це, звичайно, не залежність від їжі, а більше як стара звичка на кшталт зрозумілого способу привести себе до тями, що закріпився у підсвідомості.
Важливо пам’ятати, що організм захищається і намагається привести себе у рівновагу.
Якщо одного разу свідомість закріпила собі схему поведінки, коли після заїдання стресу їй стало легше, то такий сценарій має всі шанси повторитись.
Досить нормально, коли таке трапляється. Однак варто уникати повторення, оскільки це може призвести до ще більшого стресу.
Якщо у перші дні від початку війни ви не могли їсти або їли менше, ніж зазвичай, то зараз у вас навряд чи емоційне переїдання. Організм у такий спосіб просто поповнює свої запаси.
Окрім того, на нормальність підвищеного апетиту вказують ще мала кількість сну та збільшена активність, зумовлена частими перебіжками у бомбосховище. Найважливішим фактором, який вказує на відсутність емоційного переїдання, є змога зупинитися, коли відчувається насичення.
Усвідомити та виписати усі свої тригери (обмеження себе раніше у чомусь, новини тощо).
Перебити зв’язок тригера з бажанням їсти — на жаль, для цього треба ментальні тренування: повторювальні аудіопрактики, щоб забрати це назавжди.
Знайти позитивну альтернативу для переключення та зняття напруги.
Зусиллям змістити увагу на 15 хвилин від їжі. Наприклад, включити відео (не новини), погортати старі фото, подзвонити комусь. Якщо через 15 хвилин бажання щось їсти не минуло, зробіть це.
Після кожного основного прийому їжі, навіть коли ситість уже є, можна додавати щось улюблене стільки, скільки зараз хочеться. Важливо, щоб це було після основного прийому їжі.
Це означає, що існує потреба не в їжі, а в її фізичних характеристиках. Тому спробуйте щось холодне (заморожені фрукти), хрустке (чипси), невеличке (сушені ягоди, горішки) чи в’язке (молочні продукти).
Якщо голоду немає, а просто хочеться щось пожувати, робіть заміну з більш калорійних продуктів на менш ситні, але яких по об’єму більше.
Наприклад, замість горішків можна з’їсти сухі маленькі продукти (сухі сніданки, пластівці, готові до вживання). Або замість сухофруктів взяти свіжі чи заморожені ягоди та фрукти.
Жодного дієтичного мислення за принципом “солодке тільки зранку, а на вечерю білок з клітковиною”. Кожен прийом їжі має бути об’ємним та насичувати приблизно на чотири години.
Однак наш організм по-різному реагує на стресові ситуації, а від цього страждає не лише нервова система, але й інші органи. Читай, які можуть виникнути розлади травлення на фоні стресу.