Щороку 15 вересня у світі відзначають Міжнародний день демократії за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН.
Це свято присвячене боротьбі країн за свободу та рівноправ’я — головні ідеали демократії.
Україна вже понад 200 днів ціною життів тисяч своїх громадян на полі бою доводить, що не збирається провалюватися в автократичну прірву, а міцно стоїть на демократичних засадах.
Читай, що ж таке демократія, які її переваги та недоліки, а також які країни вважаються найбільш та найменш демократичними.
Демократія (з грецької — влада народу) — це політичний режим, за якого народ визнається єдиним легітимним джерелом влади.
У Конституції України чітко зафіксовано, що:
Демократією також називають набір ідей та принципів, які базуються на верховенстві прав людини.
Демократія — це не лише мета, а й процес, і лише за повної участі та підтримки міжнародної спільноти, державних органів влади, суспільства та окремих громадян ідеали демократії можна здійснити для кожної людини у кожному куточку світу.
Таке визначення цьому поняттю дає Організація Об’єднаних Націй.
Резолюція ООН про розвиток і зміцнення демократії констатує, що хоча демократії мають спільні риси, не існує єдиної моделі демократії. А тому жодна з них не може вважатись універсальною чи загальноприйнятою.
Дослідницький та аналітичний центр Economist Intelligence, який є дочірньою компанією газети The Economist, опублікував рейтинг демократичних країн світу.
У 2021 році першу п’ятірку зайняли:
Країнами з найнижчим рівнем демократії виявились:
Україна ж зайняла в цьому рейтингу 87-ме місце (5,57 бала).
Знімок з екрана: The Economist
Демократія — єдина форма правління, яка сумісна з правами людини та захищає їх. Саме тому вона така приваблива для багатьох поколінь людства.
Демократичні держави взяли на себе важливу роль — захищати:
І це лише неповний перелік того, за що бореться демократія. Утім, варто розуміти, що цей політичний режим потрібно постійно вдосконалювати та пильнувати за ним, щоб він приносив гарні результати.
Відповідальність за ефективність та розвиток демократії лежить на всіх громадянах країни.
Демократія — найгірша форма правління, але нічого кращого людство поки що не придумало.
Усім відомий цей вислів прем’єр-міністра Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчилля. Але чому так?
Сучасні системи демократії зазвичай віддають перевагу представницькій моделі. Тобто коли в законотворчій діяльності беруть участь не всі громадяни, а їхні представники, обрані на загальних виборах.
Утім, це породжує й проблеми — влада більшості може утискати права меншості, які непропорційно представлені в законодавчих органах.
Крім того, навіть у розвинених демократичних державах існують певні верстви суспільства, які не мають права голосу. Хоча їм доводиться жити в цій країні, підкорятись її законам та платити податки. Йдеться, зокрема, про біженців, мігрантів, ув’язнених, молодь тощо.
Останні роки була помітна відсутність інтересу в державотворенні з боку громадян розвинених демократичних країн.
Відповідно низька явка на виборах породжує ряд запитань та ставить під сумнів легітимність таких виборів. Адже в деяких країнах влада обирається взагалі меншістю від загального числа громадян.
Звідси постає необхідність постійно вдосконалювати демократичний устрій своєї країни та слідкувати, щоб інтереси всіх верств населення були рівномірно залучені до політичного життя.
Рада Європи пропонує кілька способів, як громадянам слідкувати за рівнем демократії у своїх країнах:
Попри певні недоліки демократії, не варто думати, ніби вона беззахисна та не може жорстко реагувати на виклики часу.
Навпаки — війна в Україні консолідувала всі розвинені демократичні держави для того, щоб вибороти справедливість та протистояти нахабній російській автократії.
Окрім економічної, гуманітарної та військової допомоги Україні та санкцій проти РФ, росіянам заборонили в’їзд за шенгенською візою в низці європейських держав. Читай, які країни та чому наважились на це.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!