У Черкасах під час Українського Жіночого Конгресу 2025 обговорили питання представництва жінок у владі. Учасниці дискусії наголосили: попри активну участь жінок у волонтерстві, самоврядуванні та громадській діяльності, їхній вплив на ухвалення рішень на всіх рівнях залишається обмеженим.
Жінки у місцевому самоврядуванні — деталі дискусії
Народна депутатка Ірина Геращенко звернула увагу на цілковиту відсутність жінок у ключових органах ухвалення рішень у період воєнного стану:
Можливо, це пов’язано з воєнним станом, але у Ставці Верховного Головнокомандувача немає жодної жінки. І це неправильно у країні, де 65% складають жінки.
— У мирних переговорах також мають брати участь жінки.
За її словами, необхідно не лише відновити дотримання гендерних квот, а й знижувати рівень хейту, який стримує жінок від участі в політичному житті. Також важливо залучати жінок до процесів реінтеграції та реалізації демографічної політики.
Жінки у громадах: бути не присутніми, а впливовими
У Черкаській області жінки становлять лише 12% у складі місцевої влади.
Учасниці дискусії наголосили: що ближче до лінії фронту — тим більше жінок очолюють громади.
Але на обласному рівні — серед керівників військових адміністрацій — жінок майже немає.
Депутатка обласної ради Тетяна Волочай зазначила, що жінки, які мають підтримку, здатні реалізовувати якісні ініціативи:
— Наш досвід показав: якщо жінок підтримувати, то вони починають впроваджувати якісні ініціативи, впливати на розвиток громад. Треба не чекати особливого запрошення, а долати побоювання і проявлятися, звучати впевнено — не як декоративний елемент, а бути відповідальними і активними.
Громадський сектор: навчити, мотивувати, підтримати
Національна консультантка з гендерноорієнтованого врядування Любов Лук’янцева акцентувала на важливості створення депутатських груп з гендерних питань.
— Це інструмент, який допоможе зробити міста зручнішими. Об’єднання дозволить голові такої групи стати членкинею на погоджувальних радах і впливати на ухвалення рішень.
Вона також підкреслила важливість сталих механізмів, які діятимуть і після завершення каденції — наприклад, затверджені стратегії й плани дій.
Попри значну присутність жінок у громадській діяльності, участь у політиці досі залишається для них викликом. Голова ГО Горизонт змін Вікторія Феофілова звернула увагу на типову розкладку тем, у яких жінки представлені:
Якщо обговорення стосується дітей, молоді, захисту тварин, соціальних ініціатив — там буде 90% жінок. Якщо говоритимуть про гроші, корупцію, землю, владу — там буде 90% чоловіків.
Вона підкреслила, що громадські організації можуть і повинні підтримувати жінок на шляху до політичного лідерства через ключові напрями:
- навчання — надання жінкам нових знань, вмінь, компетенцій, щоб вони були суб’єктними в політиці.
- мотивація — надихати жінок на цей шлях, підтримувати внутрішній імпульс до змін.
- залучення чоловіків — аби вони підтримували жіночі політичні амбіції, а не ігнорували або знецінювали їх.
- просвітництво — нормалізація жінки-політикині, поширення інформації про фемінізм і гендер.
— Громадське середовище часто народжує лідерок, і важливо, щоб воно народжувало також і політичних лідерок.
Жінки, які пройшли через громадську участь, часто мають ціннісний кістяк, який міцніший за інший.
Досвід бізнесу чи управління — супер, але досвід громадської діяльності дає класну перспективу, що не дасть жінці прогнутися під тиском інших сил, які хочуть позбавити її суб’єктності, — підсумувала Вікторія Феофілова.
Реальні кроки до розвитку
За підсумками обговорення учасниці запропонували створити депутатські об’єднання Рівні можливості у Черкаській міській та обласній радах. Ці платформи мають стати простором для просування рішень, спрямованих на посилення участі жінок у місцевій політиці.
У 1884 році було закладено феміністичний рух в Україні — як він розвивався і що було на його шляху — читай далі у нашому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.