За 35 років незалежності українці пережили чимало радісних і трагічних подій, які вплинули на життя кожного й кожної з нас. Становлення сучасної держави виявилося складним і тривалим процесом, на який впливали як внутрішні, так і зовнішні обставини.
За ці роки Росія остаточно продемонструвала небажання визнавати й поважати суверенітет України та право українців самостійно визначати своє майбутнє. Їй не вдалося знищити українську державу та зламати спротив її громадян, однак боротьба України за незалежність і свободу триває.
У матеріалі пропонуємо подивитися на 35 років незалежності нашої держави через об’єктиви фотографів, які зафіксували найважливіші, найвідоміші або просто особливі моменти української історії. Ці світлини стали документальними свідченнями подій, які змінили наше життя та розуміння власної державності.
1991. Ухвалення Акта проголошення незалежності України
24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради УРСР зібралися на позачергову сесію та проголосували за Акт проголошення незалежності України. Того самого дня парламент ухвалив рішення про підпорядкування Україні військових формувань на її території та створення Міністерства оборони. Так почалася історія сучасної незалежної України.
На фото бачимо першого заступника голови Верховної Ради Івана Плюща, голову парламенту Леоніда Кравчука та заступника голови ВР Володимира Гриньова під час розмови з народними депутатами. Цього дня під будівлею Верховної Ради зібрався численний натовп із синьо-жовтими прапорами. Люди чекали на рішення депутатів, а після голосування вітали проголошення незалежності України.
1991. Внесення прапора до зали Верховної Ради
Після проголошення незалежності України В’ячеслав Чорновіл та інші народні депутати, серед яких Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач і Володимир Крижанівський, внесли до сесійної зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор розміром 7×4 метри та накрили ним парламентську трибуну.
Пізніше художник Олексій Кулаков відтворив цей момент на картині “Державотворення”. Нині історичний прапор зберігається у Верховній Раді як державна реліквія.
1991. Всеукраїнський референдум 1 грудня
1 грудня 1991 року українці підтвердили Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі. Того самого дня в країні відбулися перші президентські вибори.
За незалежність проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у референдумі. Уже наступного дня Україну почали визнавати інші держави. Першими це зробили Польща та Канада. На президентських виборах переміг Леонід Кравчук, який набрав 61,59% голосів.
На фотографії зафіксовано голосування на виборчій дільниці в Києві.
1992. Затвердження державних символів України
Взимку 1992 року Верховна Рада затвердила основні державні символи незалежної України. У січні парламент затвердив музичну редакцію гімну “Ще не вмерла Україна” та визнав синьо-жовтий стяг Державним прапором. У лютому малим Державним гербом України став золотий тризуб — знак княжої держави Володимира Великого — на синьому щиті.
21 липня 1992 року сторожовий корабель Чорноморського флоту СКР-112 підняв синьо-жовтий прапор і вийшов із кримської бухти Донузлав у напрямку Одеси. Екіпаж оголосив про перехід під юрисдикцію України та передав у радіоефір: “Іду під Державним прапором України”. СКР-112 став одним із перших кораблів майбутніх Військово-морських сил незалежної України.
1994. Перше олімпійське золото незалежної України
На зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері 16-річна Оксана Баюл перемогла у жіночому одиночному фігурному катанні. Це була перша золота олімпійська медаль, яку спортсменка здобула для незалежної України. Під час церемонії нагородження на честь української переможниці підняли синьо-жовтий прапор і вперше на зимових Олімпійських іграх прозвучав гімн України.
Завдяки перемозі Баюл державні символи України, яка здобула незалежність менш ніж три роки тому, вперше з’явилися на церемонії нагородження зимової Олімпіади.
1996. Ухвалення Конституції України
28 червня 1996 року 315 народних депутатів проголосували за Конституцію незалежної України. Основний Закон ухвалили після майже 24 годин безперервної роботи — так званої конституційної ночі. Однак їй передували роки підготовки, політичних суперечок і пошуку компромісів.
Один з авторів Конституції Михайло Сирота згадував, що вранці 27 червня депутати зайшли до Верховної Ради з розумінням: або вони не залишать парламент, доки не ухвалять Основний Закон, або Україна може так і не отримати Конституцію. Засідання було напруженим і драматичним, а сам Сирота багато годин представляв проєкт із парламентської трибуни.
На фотографії народні депутати підхопили на руки Михайла Сироту, якого називають “батьком” Конституції, після ухвалення Основного Закону України.
1996. Лілія Подкопаєва на Олімпійських іграх в Атланті
Перші літні Олімпійські ігри, на яких Україна виступала окремою командою під своїм прапором, принесли їй чимало нагород. На змаганнях в Атланті 17-річна гімнастка Лілія Подкопаєва здобула одразу три медалі: золоті — в абсолютній першості та вільних вправах, а також срібну — у вправах на колоді.
Пізніше спортсменка розповідала, що під час церемонії нагородження вперше в житті почула вигук “Слава Україні!”. Відтоді ці слова назавжди пов’язані для неї з моментом, коли над Атлантою піднімався український прапор.
1997. Політ Леоніда Каденюка в космос
19 листопада 1997 року в космос вирушив перший і досі єдиний космонавт незалежної України Леонід Каденюк. На борту американського шатла Columbia він мав із собою український прапор, тризуб, “Кобзар”, а також портрети Тараса Шевченка та конструктора Сергія Корольова. Під час польоту в космосі вперше прозвучав гімн незалежної України.
Політ тривав 15 діб. Каденюк проводив біологічні експерименти та вивчав, як невагомість впливає на ріст і розвиток сої, ріпи та моху. Після повернення в Україну космонавта зустрічали тисячі людей. У грудні 1997 року його нагородили орденом “За мужність” I ступеня, а звання Героя України Каденюк отримав у 2011 році.
2000. Зупинка останнього енергоблока Чорнобильської АЕС
15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС остаточно припинила виробляти електроенергію. О 13:17 назавжди зупинили реактор останнього діючого енергоблока № 3. Україна закрила станцію відповідно до раніше взятих зобов’язань перед міжнародною спільнотою.
Після катастрофи 1986 року ЧАЕС продовжувала працювати ще майже 15 років. За цей час вона виробила 158,6 млрд кВт·год електроенергії — навіть більше, ніж у доаварійний період із 1977 до 1986 року, коли станція виробила 150,2 млрд кВт·год.
На скриншоті з відео працівники станції зупиняють останній енергоблок під час телемосту між Чорнобильською АЕС і Національним палацом “Україна”.
2001. Перший візит Папи Римського до України
23 червня 2001 року Іван Павло ІІ прибув до України. Під час п’ятиденного візиту він відвідав Київ та Львів, зустрівся з представниками різних конфесій і провів богослужіння для мільйонів вірян.
Іван Павло ІІ став першим Папою Римським слов’янського походження, а його приїзд — першим і досі єдиним візитом понтифіка до незалежної України. Він мав підтримати українських католиків, сприяти примиренню між християнськими конфесіями та утвердженню релігійної свободи.
Водночас проти візиту виступила Російська православна церква. Тодішній патріарх Алексій ІІ називав його зазіханням на “споконвічно православну” територію.
На фотографії Іван Павло ІІ цілує українську землю під час церемонії зустрічі в аеропорту “Бориспіль” 23 червня 2001 року.
2003. Конфлікт навколо острова Тузла
29 вересня 2003 року Росія без погодження з Україною почала швидко будувати дамбу від Таманського півострова в напрямку українського острова Тузла в Керченській протоці. У відповідь Міністерство закордонних справ України надіслало Росії ноту протесту, а на острів перекинули посилені підрозділи прикордонників і морської піхоти. На кримському узбережжі також розгорнули засоби протиповітряної оборони та реактивні установки на випадок подальшої ескалації.
23 жовтня після переговорів президентів Леоніда Кучми та Володимира Путіна просування дамби в напрямку острова зупинили приблизно за 100 метрів від українського кордону. Криза навколо Тузли стала одним із перших відкритих територіальних конфліктів між незалежною Україною та Росією. Після окупації Криму у 2014 році ці події почали сприймати як одне з попереджень про подальші наміри Москви.
На фотографії, зробленій 25 жовтня 2003 року, російські будівельники перебувають на недобудованій дамбі, прокладеній від Таманського півострова в напрямку Тузли. На задньому плані видно український прикордонний пост на понтонах.
2004. Помаранчева революція
Помаранчева революція — це масштабні акції протесту, які тривали в Україні з листопада 2004-го до січня 2005 року. Люди вийшли на вулиці через масові фальсифікації під час президентських виборів на користь Віктора Януковича. Протести отримали назву від помаранчевого кольору, який використовувала виборча кампанія кандидата в президенти Віктора Ющенка.
Верховний Суд України скасував результати другого туру й призначив повторне голосування, яке відбулося 26 грудня. За його результатами перемогу здобув Віктор Ющенко. Міжнародні спостерігачі заявили, що повторне голосування відповідало демократичним стандартам.
На фотографії прихильники Ющенка очікують результатів виборів на майдані Незалежності в Києві 26 грудня 2004 року.
2004. Перша перемога України на Євробаченні
У 2004 році Україна лише вдруге взяла участь у Євробаченні й одразу посіла перше місце. Співачка Руслана з піснею Wild Dances запалила сцену Стамбула та привезла міжнародний конкурс до Києва. На фотографії переможниця тримає головну нагороду й не стримує емоцій.
Руслана знайомила світ з Україною не лише через свої “дикі танці”, а й через карпатські та гуцульські мотиви у виступі. Під час Євробачення-2004 її команда проводила яскраві пресконференції, на яких журналісти могли скуштувати українське сало й горілку, а також спробувати заграти на трембіті.
2004. Перший “Золотий м’яч” незалежної України
13 грудня 2004 року Андрій Шевченко став першим футболістом незалежної України, який отримав “Золотий м’яч”. На той час він виступав за італійський клуб “Мілан”. На фотографії Шевченко позує з трофеєм у Парижі після церемонії нагородження.
“Золотий м’яч” із 1956 року присуджує французький журнал France Football. У 2004-му Шевченко переміг у голосуванні зі 175 очками. Португалець Деку набрав 139 очок, а бразилець Роналдіньо — 133.
До відновлення незалежності “Золотий м’яч” отримували ще двоє українських футболістів: Олег Блохін у 1975 році та Ігор Бєланов у 1986-му. Проте Шевченко став першим, хто здобув цю нагороду, представляючи незалежну Україну.
2008. Вшанування пам’яті жертв Голодомору
23 жовтня 2008 року Європейський парламент визнав Голодомор 1932–1933 років в Україні злочином проти українського народу та проти людяності. В ухваленій резолюції також містився заклик до держав колишнього СРСР відкрити архіви, пов’язані з Голодомором, щоб дослідники могли більше дізнатися про обставини та організаторів цього злочину.
22 листопада, у 75-ті роковини Голодомору, президент Віктор Ющенко урочисто відкрив у Києві першу чергу Меморіалу пам’яті жертв голодоморів. Це стало продовженням державної політики відновлення пам’яті про мільйони загиблих і визнання Голодомору злочином радянського режиму проти українців. Того самого дня пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам Голодомору відкрили також в Одесі, Вінниці й на Сумщині.
На фотографії — церемонія освячення меморіального комплексу в Києві 22 листопада 2008 року. У центрі кадру височіє “Свіча пам’яті”, біля якої українці зібралися зі свічками, щоб ушанувати жертв Голодомору.
2012. Україна прийняла чемпіонат Європи з футболу
Фінальна частина чемпіонату Європи з футболу 2012 року відбулася в Україні та Польщі й тривала від 8 червня до 1 липня. Матчі в Україні приймали Київ, Донецьк, Львів і Харків. На фотографії — кубок Євро-2012, виставлений на стадіоні “Донбас Арена” під час туру трофея містами-господарями турніру.
Українські міста прийняли численних футбольних уболівальників і команди з різних країн Європи. До чемпіонату в Києві реконструювали НСК “Олімпійський”, у Львові побудували новий стадіон, а в Харкові оновили стадіон “Металіст”. Між містами-господарями також запустили денні швидкісні поїзди Hyundai.
2013. Початок Революції гідності
Революція гідності розпочалася 21 листопада 2013 року з протестів, які отримали назву Євромайдан. Люди вийшли на майдан Незалежності в Києві після того, як уряд Миколи Азарова зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Переломним моментом стало жорстоке побиття учасників мирної акції спецпідрозділом “Беркут” у ніч проти 30 листопада. Після цього протест переріс у масовий загальнонаціональний рух, а до столиці почали приїжджати українці з різних регіонів.
Уже 1 грудня на вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тис. до 1 млн людей. Це було одне з наймасштабніших народних віч в історії незалежної України. Того самого дня опозиційні сили оголосили про створення Штабу національного спротиву, а учасники протестів вимагали відставки уряду та проведення дострокових виборів.
Революція гідності тривала до лютого 2014 року й стала боротьбою не лише за європейський курс, а й проти насильства з боку влади, корупції та обмеження громадянських прав. У 2014 році 21 листопада офіційно встановили День гідності та свободи.
На фото — учасники багатотисячного Народного віче в Києві 1 грудня 2013 року.
2014. Герої Небесної сотні
18–20 лютого 2014 року стали найкривавішими днями Революції гідності. У центрі Києва силовики витісняли протестувальників із вулиць, застосовували водомети, світлошумові гранати та вогнепальну зброю. Найбільше людей загинуло вранці 20 лютого під час розстрілів на вулиці Інститутській.
Загалом під час Революції гідності загинули 104 учасники протестів. Їх назвали Героями Небесної сотні. Упродовж 18–20 лютого також загинули 13 правоохоронців.
Після цих подій Віктор Янукович залишив Київ. 22 лютого Верховна Рада констатувала, що він самоусунувся від виконання повноважень президента, та призначила дострокові президентські вибори на 25 травня.
У 2015 році в Україні встановили День Героїв Небесної сотні, який щороку відзначають 20 лютого.
2014. Російська окупація та незаконна анексія Криму
20 лютого 2014 року, коли в центрі Києва відбувалися найкривавіші розстріли учасників Революції гідності, Росія розпочала окупацію Криму. На півострів зайшли російські військові без розпізнавальних знаків. Вони захоплювали адміністративні будівлі, блокували українські військові частини та перешкоджали роботі органів влади.
16 березня під контролем російських військових на півострові провели незаконний “референдум” про статус Криму. Україна та міжнародна спільнота не визнали його результатів. Уже 18 березня Росія оголосила про незаконне приєднання Криму.
На фотографії російські військові біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі 18 березня 2014 року.
2014. Початок війни на Донбасі
12 квітня 2014 року російський диверсійний загін під командуванням Ігоря Гіркіна захопив Слов’янськ. Озброєні проросійські групи також почали захоплювати адміністративні будівлі та відділки міліції у Краматорську, Дружківці й інших містах Донбасу. Частина місцевих правоохоронців не чинила опору або перейшла на бік бойовиків.
13 квітня поблизу Слов’янська відбулося перше бойове зіткнення, під час якого загинув офіцер СБУ Геннадій Біліченко. Того самого дня Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції, а 14 квітня його ввів у дію виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.
11 травня підконтрольні Росії збройні формування провели на захоплених територіях незаконні “референдуми”, після яких оголосили про створення так званих “ДНР” і “ЛНР”.
На фотографії озброєні проросійські бойовики охороняють блокпост на трасі Харків — Донецьк поблизу в’їзду до Слов’янська 12 квітня 2014 року.
2017. Початок безвізових поїздок до ЄС
11 червня 2017 року набув чинності довгоочікуваний безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом. Власники біометричних паспортів отримали можливість подорожувати до країн ЄС і Шенгенської зони без оформлення короткострокових віз.
Шлях до безвізу тривав майже дев’ять років. Діалог із Євросоюзом Україна розпочала ще у 2008 році, після чого мала виконати план дій і низку вимог у сфері безпеки документів, управління кордонами, боротьби з корупцією та захисту прав людини.
На фотографії усміхнені українки проходять паспортний контроль у перші години дії безвізового режиму в пункті пропуску Чоп — Захонь на українсько-угорському кордоні.
2019. Православна церква України отримала Томос
6 січня 2019 року в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію. Документ підтвердив канонічну самостійність ПЦУ та її право на окреме внутрішнє управління.
Цьому передували кілька важливих рішень. У жовтні 2018 року Вселенський патріархат скасував чинність грамоти 1686 року, яка дозволяла Московському патріархові висвячувати Київського митрополита за визначених умов. 15 грудня в Києві відбувся Об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України та обрали її предстоятелем митрополита Епіфанія. Отримання Томосу завершило цей етап утворення незалежної від Московського патріархату української церкви.
2022. Початок повномасштабного російського вторгнення
Прагнення Росії знищити українську державність має тривалу історію. Уже за часів незалежності Москва випробовувала кордони України під час конфлікту навколо Тузли у 2003 році, а у 2014-му окупувала Крим і розпочала війну на Донбасі. 24 лютого 2022 року Росія перейшла до повномасштабного вторгнення, маючи намір захопити всю Україну.
Перші тижні великої війни залишили по собі тисячі фотографій загиблих і поранених людей, зруйнованих будинків та евакуації населення. Одним із символічних кадрів того часу стала світлина знищеної “Мрії” — найбільшого у світі транспортного літака Ан-225. Російські війська зруйнували його в аеропорту Гостомель під час боїв за летовище в перші дні повномасштабного вторгнення.
На фотографії — знищений Ан-225 “Мрія” в ангарі аеропорту Гостомель 2 квітня 2022 року.
2022. Оборона Маріуполя й “Азовсталі”
Битва за Маріуполь почалася одразу після повномасштабного російського вторгнення і тривала до 20 травня 2022 року. Українські військові понад 80 днів тримали оборону міста, значну частину цього часу — у повному оточенні. Металургійний комбінат “Азовсталь” став їхнім останнім рубежем. У його підземних укриттях разом із захисниками міста переховувалися цивільні, які рятувалися від російських обстрілів.
Цивільних почали евакуювати з “Азовсталі” на початку травня. 16 травня українське командування наказало військовим припинити оборону, щоб зберегти їхні життя. Після виходу з території заводу захисники Маріуполя опинилися в російському полоні.
Того самого дня військовослужбовець полку “Азов” і фотограф Дмитро Козацький із позивним Орест опублікував зроблену ним світлину захисника Маріуполя у промені світла, що пробивається крізь зруйновану стелю “Азовсталі”. Кадр отримав назву “Світло переможе” і став одним із символів оборони міста.
2022. Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС
Україна пройшла довгий шлях до інтеграції з Європейським Союзом. У 1994 році вона підписала Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, а після Революції гідності — Угоду про асоціацію.
Через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення, 28 лютого 2022 року, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. Уже 23 червня лідери всіх 27 країн ЄС одностайно надали їй статус кандидата. Це рішення офіційно відкрило для України шлях до майбутнього членства в Європейському Союзі.
На фотографії президент Франції Еммануель Макрон, президент Європейської ради Шарль Мішель і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції за результатами засідання Європейської ради у Брюсселі 23 червня 2022 року.
2022. Перша Нобелівська премія миру для незалежної України
10 грудня 2022 року в Осло очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук отримала Нобелівську премію миру від імені своєї організації. Центр став першою українською організацією, відзначеною Нобелівською премією за роки незалежності.
Під час своєї промови Матвійчук закликала світову спільноту реагувати на системні порушення прав людини з боку Росії. Вона наголосила: “Боротися за мир — це не піддаватися на тиск агресора, а захищати людей від його жорстокості”.
На фотографії Олександра Матвійчук тримає медаль і диплом Нобелівської премії миру після церемонії нагородження в ратуші Осло 10 грудня 2022 року.
2022. Зустріч українських військових у звільненому Херсоні
11 листопада 2022 року українські військові увійшли до Херсона та звільнили місто від російських окупантів. Херсон перебував під російською окупацією понад вісім місяців.
Місцеві жителі вийшли на вулиці з українськими прапорами та квітами, обіймали військових і вітали одне одного зі звільненням міста. На фотографії, зробленій 12 листопада, жителька Херсона обіймає українського військового під час зустрічі в центрі міста.
2023. Руйнування Росією греблі Каховської ГЕС
6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Вода стрімко затопила десятки населених пунктів, зокрема частину Херсона. Тисячі людей були змушені залишити свої домівки, а на підконтрольній Україні території внаслідок катастрофи загинули 34 людини.
Упродовж чотирьох днів із Каховського водосховища вивільнилося понад 18 трлн літрів води. Підтоплення охопило 80 населених пунктів у чотирьох областях і безпосередньо зачепило близько 100 тис. людей.
Прямі збитки інфраструктурі та майну перевищили $2,79 млрд, а загальні економічні втрати — $11 млрд. Катастрофа також завдала масштабної шкоди природі півдня України, наслідки якої відчуватимуться ще десятиліттями.
На знімку, зробленому 7 червня, у Херсоні евакуюють людей із затоплених районів міста.
2024. Перший “Оскар” в історії України
Першим українським фільмом, який отримав “Оскар”, стала документальна стрічка режисера Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”. Її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом.
Завдяки роботі Мстислава Чернова, фотографа Євгена Малолєтки та продюсерки Василіси Степаненко весь світ побачив перші тижні облоги й руйнування Маріуполя російськими військами. Вони залишалися останніми журналістами міжнародного медіа в оточеному місті. За висвітлення подій у Маріуполі агентство Associated Press також отримало Пулітцерівську премію — за роботу Чернова, Малолєтки, Степаненко та журналістки Лорі Гіннант.
На фото зліва направо: продюсер Дерл Маккрудден, Василіса Степаненко, продюсерка Мішель Мізнер, Мстислав Чернов, продюсерка Рейні Аронсон-Рат та Євген Малолєтка на вечірці Vanity Fair після вручення “Оскара” 10 березня 2024 року.
2026. Повернення українських військових з полону
19 серпня 2026 року з російського полону повернулися ще 103 українські військові. Серед них — захисники Маріуполя та воїни, які боронили Україну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському й Сумському напрямках.
Найстаршому звільненому воїну — 59 років, наймолодшому — 26. Двоє військових напередодні повернення відзначили день народження, а вже наступного дня отримали найважливіший подарунок — опинилися на волі й нарешті змогли почути голоси рідних. Це був 77-й обмін військовополоненими, однак робота над поверненням усіх українців із російського полону триває.
Цією фотографією завершується наш матеріал, але боротьба України за суверенітет, свободу та право самостійно визначати власне майбутнє триває. А світлини, зроблені сьогодні, одного дня розповідатимуть наступним поколінням, якою ціною Україна відстоює свою державність і повертає додому своїх людей.
Головне фото: колаж Вікна-новини
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!