Тут мій дім, моя мама… Як жителі прифронтових територій долають муки вибору

Анастасія Жиденко редакторка сайту
Краматорськ

Залишатися під постійними обстрілами чи знову їхати у невідомість? Терпіти страх і тривогу вдома чи починати життя з початку на чужині? З такими думками прокидаються й засинають тисячі людей, які опинилися перед найважчим вибором у своєму житті.

Попри постійні обстріли, нестабільну ситуацію та щоденні ризики, багато українців повертаються у прифронтові міста. Хтось — через економічні труднощі, інші — через відчуття, що тільки вдома вони можуть жити повноцінним життям.

До того ж Міжнародна організація з міграції повідомила, що станом на жовтень 2024 року 4,4 млн українців, які покинули свої домівки через війну, вже повернулися на попереднє місце проживання.

Історії переселенців, які наразі перебувають у Краматорську, демонструють, наскільки важким, болісним та неминучим може бути вибір. Про це зазначило видання BBC News Україна.

Навіть тварини розуміють, що вони вдома

Віта Брежнєва залишила Краматорськ у квітні 2022 року, коли російські війська активно обстрілювали місто. Вона разом із 12-річною донькою та трьома собаками вирушила на захід України, а згодом переїхала до Києва. Але через півроку вирішила повернутися.

У мене тут мама, невеликий бізнес і моя квартира. Коли ми приїхали, собаки обнюхали все, лягли й ніби сказали: “Ми вдома”.

У Краматорську Віта має салон грумінгу, і клієнтів тут вистачає, адже більшість подібних закладів у регіоні закрилися. Її клієнти теж мають непрості історії. Наприклад, жінка, яка привозить свого йоркширського тер’єра на стрижку аж із Харківської області, хоча сама виїхала з Лимана.

У Києві ми не спали ночами

Священик Андрій Горлов також виїхав із Краматорська, проте ще у 2014-му, коли місто вперше опинилося під окупацією. У 2022-му він знову евакуював сім’ю до Києва. Але навіть там не відчував безпеки.

Вночі літали Шахеди, працювала ППО. Ми майже місяць не спали.

Коли у жовтні 2023 року в Києві почалися відключення світла, сім’я вирішила повернутися до Краматорська. Там Андрій продовжує свою місію — його церква стала важливим осередком для місцевих жителів, які потребують підтримки.

Чому люди повертаються попри небезпеку

Насправді основною причиною повернення переселенців є соціально-економічні труднощі. Наприклад, Віта повідомила, що життя в Києві виявилося непростим.

Оренда квартири — 6 тис. грн, допомога від держави — 5 тис. на двох. І ще треба було годувати себе, доньку, собак.

Для багатьох переселенців критичним стає питання житла. В Україні бракує доступного соціального житла для ВПО, а приватний ринок оренди нерідко завищує ціни.

Я не хочу їхати, але маю план

Краматорськ й досі залишається під загрозою. Місто пережило кілька масованих атак. Влітку 2023 року російська ракета поцілила у ресторан Ria Pizza, де загинули 13 людей. У січні 2025 року авіабомба зруйнувала житловий будинок неподалік квартири Андрія.

Попри це, люди залишаються. Віта сказала, що має план евакуації — на випадок найгіршого.

Але я не хочу їхати. Тут мій дім, мої дерева, моя мама. Якщо доведеться тікати, цього разу заберу її з собою.

Зараз у такій реальності живуть тисячі людей, які повернулися додому, попри всі ризики.

А чи знаєш ти, що Укрзалізниця змінила рейси з Донеччини? Якщо ні, то обовʼязково прочитай наш попередній матеріал.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.