З початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 100 рятувальників, ще 430 отримали поранення.
Про це повідомив голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, значну частину поранених становлять сапери, які працюють у зонах підвищеного ризику.
Мінно-вибухові травми мають тяжкі наслідки, а їх лікування потребує значного часу та коштів.
Мотивація та кадровий резерв
Попри серйозні поранення, багато рятувальників прагнуть повернутися на службу.
Наші хлопці дуже мотивовані, і якщо є найменша можливість повернутися до бойових підрозділів, вони докладають зусиль, щоб знову працювати там, — зазначив Даник.
Ті, хто не може повернутися до активної служби, залишаються в системі ДСНС. Вони працюють інструкторами у навчальних закладах і тренувальних центрах або обіймають адміністративні посади.
За словами Даника, ці люди мають безцінний досвід, який необхідно передати молодим офіцерам і сержантам.
Вони становлять важливий кадровий резерв, тому їх професійна адаптація є стратегічно важливою.
Як ДСНС убезпечує рятувальників
Після численних випадків загибелі працівників екстрених служб через російські обстріли ДСНС змінила свої протоколи безпеки.
Ще у березні 2024 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив проаналізувати роботу рятувальників після удару по Одесі, де загинули ДСНСники, поліцейські та фельдшер.
У результаті були оновлені:
- Алгоритми реагування на ворожі обстріли, щоб мінімізувати ризики для рятувальників.
- Вимоги до бронежилетів — раніше частина рятувальників загинула через те, що бронежилети не забезпечували повного захисту тулуба.
Адаптація до умов бойових дій дозволяє краще захищати життя рятувальників та підвищує ефективність їхньої роботи.
Раніше, ми писали про те, як собаки допомагають військовим відновлюватися після поранень і психологічних травм – дивись історію, що надихає.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!