Дружина жартувала, а я не міг сміятися… Актор Едвард Акрут — про війну, свободу та підтримку британців

Анастасія Жиденко редакторка сайту
Едвард Екруд

Франко-британський актор Едвард Акрут, знайомий глядачам за фільмами Гіркі жнива та Роден, не просто підтримує Україну — він став її голосом у Великій Британії. Його перший візит до Києва у 2013 році під час знімання фільму про Голодомор збігся з початком Майдану.

Відтоді його зв’язок з Україною лише зміцнів. Сьогодні він — волонтер та активний прихильник українського спротиву.

В інтервʼю актор розповів, яке, на його думку, майбутнє чекає на українців та як він особисто переживає війну.

Трамп — не дипломат, а гравець у покер

— Едварде, зараз усі в Україні щоранку прокидаються з питанням: що ж знову сказав Трамп? Світ здається хаотичним. Якою ви бачите цю геополітичну ситуацію?

— Від людей, які близькі до Білого дому та підтримують Трампа, я чув дві теорії. Одна з них — що цей хаос є частиною його стратегії. Він не політик у класичному розумінні, а бізнесмен і гравець у покер. Трамп бачить, що Путін пішов ва-банк в Україні та програв, тож хоче залишити його за столом, але вже без козирів.

Друга теорія — Трамп хоче заморозити війну і зробити Україну буферною зоною між США та Росією. Він сприймає Китай як головну загрозу, а не Путіна. І тут постає небезпечне питання: що буде з Україною, якщо вона перестане бути пріоритетом?

— Зараз укладено кілька угод: між США та Україною та США та РФ. У пресі провели аналогію з першою каденцією Трампа, коли він намагався примирити Сербію і Косово. І по факту були так само великі переговори й було укладено дві угоди між США і Сербією і між США і Косово. Вони так само відрізнялися одна від іншої та не призвели ні до чого.

І це далеко не всі паралелі, які тут можна провести, зокрема Путін і сербська пропаганда порівнюють Косово з Кримом. Хоче це явне викривлення. Як ви бачите цю ситуацію?

— Я думаю, що багато людей вважають, що для України було б важливо визнати Косово, і це може бути хорошою ідеєю, тому що Росія намагається сформулювати наратив про те, що Косово більше схоже на Крим, тоді як насправді можна стверджувати, що Косово більше зазнає тієї ж долі, що й Україна.

Україна не має права скласти зброю

— Як змінилося ставлення британців до України за два роки війни?

— Я вважаю, що британці сьогодні підтримують Україну більше, ніж будь-коли. Це не лише політична позиція, це цінності. З початку війни всі основні партії в парламенті були єдині в підтримці Києва. І навіть зараз, коли постає питання майбутнього постачання зброї з США, у Великій Британії розуміють: Україна не має права скласти зброю.

— Але чи готова Велика Британія піти далі — наприклад, відправити війська чи надати розвіддані?

— Думаю, у політиків є розуміння, що війна в Україні — це боротьба не лише за її незалежність, а й за європейську безпеку загалом. І хоча офіційно про відправку військ поки не йдеться, важливо, що Велика Британія залишається ключовим союзником України, навіть у переговорах із США.

Відчував провину, що роблю недостатньо

— Ви неодноразово бували на сході України, в місцях, де небезпечно знаходитися навіть кілька годин. Як це змінило вас?

— Спочатку кожна клітина твого тіла кричить: “Ти не повинен бути тут!”. А потім ти бачиш цивільних, які живуть у цих умовах щодня, і розумієш: твої кілька годин нічого не варті порівняно з їхнім життям.

— Багато іноземців, які допомагають Україні, кажуть, що відчувають провину, ніби роблять недостатньо. Ви теж так відчували?

— Так. Насправді це парадокс. Чим більше ти робиш, тим більше відчуваєш, що цього мало. Я почав допомагати українським театрам, збирав кошти на генератори, підтримував дитячі вистави для біженців з Маріуполя.

Але що більше ти залучаєшся, то сильніше розумієш масштаб трагедії й що твій внесок — це лише крапля в морі.

Українці мають у ДНК свободу

— Ви багато говорили про культурні відмінності між українцями та росіянами. У чому, на вашу думку, ключова різниця?

— Є чудова теорія французького антрополога Еммануеля Тодда. Вона пояснює, чому демократія неможлива в Росії, але природна для України. У росіян дуже сильний авторитарний патріархальний уклад: якщо батько сказав ні, це не обговорюється. Така ж модель переноситься на державу: президент — батько, і його рішення не підлягається сумніву.

— В Україні інакше?

— Так, бо українці мають традицію вільної дискусії, рівноправності у родинах. Це закладено в історії — вплив вікінгів, відсутність монгольського домінування. У вас у крові — сперечатися, обговорювати, ухвалювати колективні рішення. І тому Україна зараз бореться не просто за свою землю, а за право жити за власними законами.

Для Заходу не підтримувати Україну — це моральне, інтелектуальне і філософське самогубство.

— Ми живемо у світі, де автократії зростають, демократія відступає. Якщо Україна впаде, це стане сигналом для всіх диктатур, що сила важливіша за право. І це не просто трагедія для України — це трагедія для всього демократичного світу.

Не міг зрозуміти жартів дружини про війну

— Ваша дружина — кореспондентка. Вона часто буває на фронті. Як ви з цим справляєтеся?

— На початку це було важко. Вона жартувала про вибухи, а я не міг сміятися. Я зрозумів, що між нами утворюється прірва досвіду, яку я не можу подолати. І тому, я вирішив поїхати в Україну, щоб побачити все на власні очі, зрозуміти та бути ближче до неї.

— Що вам найбільше запам’яталося з цього візиту до України?

— Я був на сході, де люди буквально рахують години, залишаючись у місцях, які можуть зникнути будь-якої миті. Найбільше мене вразило стійкість українців, їхня здатність сміятися навіть у найтемніші моменти. І саме тому я впевнений: Україна переможе. Бо у вас є те, чого немає у ворогів — свобода, яка вкорінена в вашій ДНК.

Раніше ми розповідали про актора серіалу Розтин покаже, його бої та поранення.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.

Категорії: Інтерв'ю Історії