За кожним героїчним вчинком стоїть надзвичайна мужність бійця. Військовослужбовець на псевдо Колючий — один із тих, хто раз за разом виходив на ризиковану місію, долаючи не лише стрімкі хвилі Дніпра, а й смертельний вогонь ворога.
В його очах спокій, за спиною — врятовані життя побратимів. Історією бійця поділилося видання АрміяInform.
Від рибалки до драйвера бойового човна
До війни Колючий, він же Віталій, займався промисловою риболовлею. Але війна кардинально змінила його долю. Він й гадки не мав, що повернеться до штурвала човна вже як військовий 39 окремої бригади берегової оборони.
— Коли ми почали штурм лівого берега, роботи було стільки, що човни ходили як маршрутки, тільки без графіка.
Кожен рейс через Дніпро був небезпечним випробуванням. Колючий розповів про випадок, який запам’ятався на все життя. Одного разу він забирав поранених і у цей момент почув позаду дивний звук. Віталій глянув на бійця, а той вже закрив очі наче перед ударом.
Колючий різко звернув убік, а за кілька метрів вибухнув FPV-дрон. Після цього почали ставити РЕБи на човни та вчитися тікати від дронів.
Постійно треба маневрувати, дрифтувати, не втрачаючи при цьому самоконтроль.
В умовах бою човен — перша мішень. Колючий пояснив, як важливо не зупинятись під час шляху.
— Якщо човен пошкоджений, то стояти на місці не можна. Ми гребли веслами, шоломами, автоматами — хто чим міг. Головне — рухатися.
Показувати страх заборонено
Найважче для драйвера — не лише тримати штурвал, але й боротися з власними емоціями. Від його настрою залежить спокій бійців.
Перед виїздом я завжди говорив собі, що все буде добре. Молився.
Коли Віталію було страшно, він жартував і кричав до ворогів щось зухвале. Паніка — найгірше, що може трапитися на човні.
Екстрені рішення — його спеціалізація. Колючий зазначив, як одного разу він разом з напарником під щільним вогнем противника здійснив хитрий маневр.
Ми маневрували двома човнами, один відвертав увагу ворога, другий висаджував людей. Потім мінялися. Це рішення врятувало багато життів.
Хлоргексидин у венах
Після бойових виходів завжди була одна процедура — крапельниця. У бійця було багато контузій. Після рейсів крові наче не залишалося. Віталію здавалося, що у венах лише хлоргексидин.
Боєць здійснив понад 100 рейсів на лівий берег як драйвер. Тепер свій неоціненний досвід передає іншим військовим.
— Під час навчання за кордоном я навіть запропонував додати нові елементи у програму занять. Інструктори були дуже вдячні за ці поради.
Занадто багато спогадів
На запитання журналістів, чи хотів би він повернутися до своєї мирної професії, Колючий відповів:
У човен сяду, порибалю, але постійно працювати на воді не зможу. Занадто багато спогадів, які не хочу переживати знову. Краще буду щось будувати.
Раніше ми розповідали історію добровольця, який після окупації пішов на фронт.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.