Зала Одеської опери наповнена звуками, що пробирають до мурах. Лунає репетиція музикантів перед гастролями в Японії. Тонка мелодія арфи, сумний голос віолончелі, стрімка партія флейти — і ось він, фагот: глибокий, насичений, схожий на передвісника чогось важливого.
За інструментом музикант Юрій Кусяк, який ще нещодавно проходив службу та тримав у руках гранатомет. Його історією поділився Укрінформ.
Час прийшов для всіх
У лютому 2022 року Юрій не вагаючись змінив сцену на поле бою. Відправив вагітну дружину за кордон, перевіз музичні інструменти до батьків у Чернівці й вирушив до військкомату.
— Я не мав військового досвіду, але роздумів теж не було. Просто знав: треба йти.
Музикант потрапив на Яворівський полігон. У першу ж ніч Росія випустила по ньому понад 30 ракет та загинули понад 60 людей.
— Ми ще навіть не встигли скласти присяги. Коли почався обстріл, я подумав, що то навчання. Вибігли з хлопцями на вулицю — і тоді вже зрозуміли. Одна ракета впала за 50 метрів від нас…
Так й почалася його служба. Далі були навчання, а потім — робота у прикордонних військах. Він воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині та був гранатометником. Першу контузію Юрій отримав ще на навчаннях, коли притулив вухо до гранатомета.
Колеги з оркестру тоді купили мені тактичні навушники.
Але, коли розмова заходить про бойові дії, музикант мовчить.
— Вибачте. Я не можу це згадувати, бо не зможу грати.
Пообіцяв дружині повернутися
Одного дня дружина Юрія надіслала фото УЗД — у них мала народитися двійня.
Я жартував, що забабахаю двійню. Так і сталося.
Коли ситуація в Одесі стала трохи безпечнішою, дружина повернулася, щоб народити вдома. І сталося диво: коли Юрій отримав відпустку, у неї почалися пологи. Військовий тримав на руках двох доньок — Вікторію та Софію.
— Це був мій другий важкий вибір. Але я пообіцяв дружині повернутися. Зрештою, я залишив військо.
Музика живе в мені
Юрій повернувся до оркестру. Спочатку грав легші партії, але швидко повернувся у форму.
— Війна змінила мене. Я став витривалішим, більш зібраним.
Але музика завжди жила в мені. Навіть коли воював, наспівував щось побратимам.
Колеги по службі називали його Фаготом. І це не дивно, бо Юрій не розлучався з музикою навіть на війні. І, здається, саме це й допомогло йому повернутися.
Репетиція триває. Фагот звучить упевнено — як і його власник. Війна не знищила в ньому музиканта. А навпаки, зробила його сильнішим.
Головне фото: Укрінформ
Що ж відомо про сопілки Тараса Лошака, які лікують душу, дізнайся просто зараз!
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.