Любила Багряного та стала другим номером на ДШК: історія дівчини з династії військових

Вікторія Мельник журналістка сайту
крістіна зосімова

Свої життя за існування нації кладуть найкращі та найбільш мужні серед нас. Чоловіки й жінки, юнаки та дівчата присвятили себе службі та обовʼязку захищати рідну землю. Ми повинні продовжувати їхню справу та памʼятати про кожну втрату, кожне життя, яке Україна загубила у війні.

Крістіна Зосімова більшу частину життя присвятила службі: спочатку у колонії, а потім — ЗСУ. 33-річна дівчина стала першою військовою з Кременчука, яка загинула у російсько-українській війні.

Її історію розповіли в Армія.Inform, а ми переповідаємо найцікавіше далі у матеріалі.

Брала приклад з Багряного та купалася в історії України

Дівчина народилася у сімʼї спадкових військових, у дитинстві кілька разів переїздила. Її батьки розвелися, тож Крістіна всіляко дбала про свою маму.

Сама дівчина мала не надто хороше здоровʼя, але вперто займалася спортом у юному віці, обожнювала легку атлетику та хокей. Разом з тим дівчина чудово знала українську мову та літературу, орієнтувалася у творчості наших класиків. Дуже любила Івана Багряного та брала з нього приклад.

Її вчителі пригадують, що ще зі шкільних років Крістіна вирізнялася патріотичною позицією, писала чимало творів на цю тему й говорила: її тато військовий, і вона також піде цим шляхом та буде захищати свою Україну.

— На уроках з історії часто виступала з рефератами, розвідками як про чорні сторінки минувшини рідного народу. Пам’ятаю, як вражена вона була подвигом української інтелігенції у 30–40 роках XX ст. і зі сльозами на очах читала уривки з творів поетів Розстріляного Відродження, — пригадує вчителька Крістіни пані Тамара.

Окрім навчання, дівчина шукала підробітку, щоб мати гроші на ліки для матері, яка також хворіла.

Зрештою, Крістіна так сильно любила історію, що навіть проводила екскурсії у краєзнавчому музеї своєї гімназії. Тепер там стоїть памʼятна дошка самій жінці.

Читати на тему
Першу пісню присвятив мамі… Історія оборонця Азовсталі, якого у полоні рятувала музика
Владислава пробув у полоні три роки та повернувся додому під час Великоднього обміну 19 квітня. До цього дня його порятунком стала музика, яку створював з надією коли-небудь продемонструвати світові.

Бачила багато смертей та знущань

У 2016 році дівчина влаштовується на службу молодшим інспектором другої категорії відділу режиму й охорони на Харківщині. А вже за рік ухвалює рішення підписати контракт із ЗСУ. Під час служби паралельно навчалася на магістратурі з пенітенціарної служби.

Перед початком великої війни дівчина змогла круто змінити профіль: стала другим номером обслуги великокаліберного кулемета ДШК.

Крістіна завжди піклувалася про мене, навіть коли служила в ЗСУ. Привозила всілякі дарунки, хороші ліки та смаколики… — пригадує мама Катерина.

Її донька оберігала маму від усього. Жінка пригадує, як навесні, коли ЗСУ деокупували Сумську область, Крістіна сказала мамі: не дивитися телевізор і не слухати радіо, бо росіяни наробили багато біди.

— Моє дитя так багато бачило смертей і знущань з людей, що це важко передати словами, — каже Катерина.

Востаннє мати та донька зідзвонилися всього за кілька годин до останнього бою Крістіни. Тоді військова на прощання сказала: “Мамо, починається обстріл, я пішла. Від нас до цих „тварин“ лише 500 метрів. Зовсім поруч”.

18 липня 2022 року, поблизу Бахмута, дівчина загинула у бою.

У її рідній гімназії відкрили памʼятну дошку героїні, а в селі Чечелеве перейменували вулицю Чкалова на честь Крістіни Зосімової.

Раніше ми розповідали тобі історію 72-річної жінки, яка вступила до лав Азову та долучається до перемоги над російським ворогом.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.