З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну багато діячів мистецтва вирішили приєднатися до захисту своєї держави.
Відомий український актор Максим Девізоров — один із тих, хто залишив сцену, щоб взяти до рук зброю. Його історія — це розповідь про мужність, творчість і бажання допомагати іншим знаходити новий сенс у житті. Нею поділились в АрміяInform.
Поклик серця, що змінив усе
Максим розповідає, що не міг залишатися осторонь у такий складний момент для країни. Перші дні після вторгнення були повні невизначеності, але він зрозумів, що його місце — на фронті.
Мене спонукав поклик серця. Я не уявляв, чим можу займатися в такий момент для країни, — згадує він.
Спочатку його не брали через відсутність бойового досвіду, але згодом Максим долучився до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Андрія Шептицького.
Перший бойовий досвід актор отримав на Донеччині, де одразу відчув усю реальність війни: перші втрати побратимів і постійна небезпека залишили незабутній слід у пам’яті.
Акторство на війні
Досвід у театрі став у пригоді навіть у таких складних умовах. Максим брав участь у записі звернень до волонтерів, допомагаючи отримати необхідну допомогу для підрозділу.
Мій акторський досвід допоміг записувати звернення до волонтерів. Коли треба було просити про допомогу або подякувати, то одразу кликали мене, — ділиться він.
Також актор створював атмосферу гумору та підтримки навіть під час навчань із тактичної медицини.
Його гра уявного пораненого змусила побратимів серйозно замислитися над важливістю правильної реакції в екстремальних ситуаціях.
Театр ветеранів: творчість як терапія
Одним із найважливіших проєктів Максима став Театр ветеранів. Це ініціатива, яка дозволяє військовим та ветеранам виразити свої почуття і переживання через творчість.
Учасники пишуть п’єси, які стають не лише терапевтичними, але й культурно значущими.
Мета цього проекту — побудувати діалог між ветераном і цивільним, — зазначає Девізоров.
Він вірить, що творчість допомагає зцілювати душі та знаходити нові сили для життя.
П’єси, створені у межах проекту, вже здобули визнання. Наприклад, твори Аліни Сарнацької та Володимира Туки ставлять у театрах України, а сам Театр ветеранів має на меті поширитися у різні регіони країни, щоб стати доступним для всіх охочих.
Повернення на сцену
Попри складний шлях, Максим зміг повернутися до Театру на Лівому березі у виставі Поїхати не можна залишитися.
Цей крок став важливим не лише для нього, але й для всіх колег, які підтримали актора у його прагненні продовжувати мистецьку діяльність.
У межах нових ініціатив проєкт Лівий ++ об’єднав Театр ветеранів і Театр на Лівому березі, щоб створювати спільні постановки.
Мистецтво як елемент боротьби
Максим наголошує, що навіть у воєнний час культура має розвиватися.
Оскільки зараз стоїть питання виживання нашої нації, то культура є невіддільним елементом збереження нашої ідентичності й державності, — переконаний він.
Через мистецтво українці можуть не лише зберігати свою ідентичність, а й доносити світу правду про війну.
Плани на майбутнє
Максим Девізоров планує повернутися до акторської діяльності після завершення війни. Однак, його пріоритетом залишатиметься допомога ветеранам через творчість.
Будь-який можливий прояв творчої реалізації — це правильний шлях до себе, до свого зцілення, — каже він.
Історія Максима Девізорова — це приклад мужності, творчого підходу до викликів і віри у майбутнє.
Його ініціативи не лише допомагають ветеранам адаптуватися до мирного життя, але й сприяють розвитку української культури, яка залишається важливим елементом національного опору.
Раніше ми розповідали історію бійця та актора Євгена Григор’єва, який поділився своїм бойовим досвідом, пережитими втратами та незламною вірою в мирне майбутнє.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.