Українці не в усіх аспектах виявилися готовими до війни. Один з найважчих — бюрократичний та законодавчий, який не дає військовим після списання майже жодних прав на гідні зарплати, пенсії та шанси відновлення.
У нашій країні чимало ситуацій, коли військові зазнали у боях за Україну найтяжчих травм, вилікувати які або неможливо, або на це підуть роки. Деяких після стандартного лікування списують з війська без гідного забезпечення. А догляд за важкопораненими падає на плечі родини.
Українська правда поділилася саме такою історією, яка показує, над чим нашій державі та чиновникам слід негайно попрацювати, і домогтися справедливості для всіх.
Тато у “вегетативному” стані: історія захисника Олександра Адаменка
50-річний Олександр Адаменко з Чернігівщини зазнав важкого поранення під час боїв на Донеччині. Це сталося у жовтні 2023 року. Він пробув два місяці у комі, після чого лікарі назвали його стан “вегетативним”.
У квітні 2024 чоловік пройшов ВЛК, і був списаний зі служби. Це означає, що лікування як військового — завершене. Зарплата та бойові більше не нараховуються. Тобто чоловік зі значними травмуваннями, яких зазнав на війні, тепер лишився без підтримки держави, яку захищав.
Тими коштами, які держава йому виплатила, скористатися не можна. Всі його рахунки заблоковані. Гроші не можна витратити навіть на лікування. Олександра доглядають його найрідніші — донька Анна.
Дівчина розповідає, їй невідомо, чи батько впізнає її, чи розуміє, де перебуває, і чи пам’ятає себе. Ділиться, він живе “у вегетативному стані свідомості”.
До початку війни він ніколи не служив та не тримав зброї у руках. Працював охоронцем у Києві, а пізніше був на заробітках за кордоном. У січні 2022 він повернувся до України ненадовго, але почалася повномасштабна війна. Олександр вирішив долучитися до ЗСУ 8 березня 2022.
Чоловік боронив Чернігівщину, потім служив на прикордонні. Багато не розповідав рідним, щоб не тривожити. У травні 2023 поїхав на Донеччину з 1-ю танковою бригадою. У серпні йому вдалося побути у відпустці, тоді родина востаннє мала можливість поговорити.
17 жовтня 2023-го у батьків було “срібне весілля”. Але тато не привітав маму: до того кілька діб був без зв’язку, а на річницю зазнав сильних поранень. Маму про це сповістили за кілька днів, коли тата перевезли в одну з лікарень Києва.
Тіло було посічене уламками, один із них потрапив у стовбур мозку. Саме цей уламок і спричинив стан Олександра. Півроку він пробув у реанімації. Після цього сталося ВЛК та списання. Так чоловік перестав отримувати виплати, лікування як військового та реабілітацію.
Рідним сказали, що переводять Олександра на паліативне лікування, а вони мають оплачувати догляд. Грошей у родини не було. А все зароблене Олександром лишилося на його заблокованому рахунку.
Це не передати словами: постійно прислухаєшся до дихання, ловиш найменший рух м’язів. А тато, бувало, розплющить очі, потім закочує їх під лоба. Він то червоніє, то синіє, то блідне.
Чоловіку призначили першу групу інвалідності, цивільну. У МСЕК додали, що оформити інвалідність внаслідок війни можна буде потім. Родина пройшла кілька лікарень, адже надавати постійну паліативну допомогу в одній лікарні не можуть. Рідні у розпачі, адже нічим не можуть допомогти Олександру.
В одному з бойових виходів чоловік втратив свої речі та телефон. Він не може самостійно підтвердити особу. Рахунки заблоковані, тож родина не може використати зароблені Олександром гроші на війні. Родина через суд понад півроку оформлювала опікунство.
Без підпису Олександра не можна і встановити інвалідність внаслідок війни та оформити виплати, допомогу пораненим. Кожна експертиза була мукою — транспортувати важкопораненого — дуже складно. Транспортування погіршило стан Олександра.
Анна ділиться, чимало родин переживають подібне. Основні проблеми: влаштування на реабілітацію, підписи від поранених, тривалість процедури визнання недієздатності, доплати на безоплатному лікуванні.
Проблем із документами не було тільки в бригаді: все видали без зайвої бюрократії. А так чи не в кожній лікарні, ЦНАПі, закладі ти приходиш і просиш ніби не гарантовану воїнам допомогу, а щось особисте. Це виснажує.
Дівчина додає, лікарі не зацікавлені у покращенні стану Олександра. Ніхто не робить зайвих зусиль чи спроб, а деякі фахівці просто відмовляють у допомозі.
Допомогти родині зібрати кошти на реабілітацію Олександра у Модричах можна за цими реквізитами: 4149 6090 1935 0141 або посиланням.
Що каже закон
Юрист Сергій Ланкін пояснює, попри те, що за законом на лікування та реабілітацію військових є 12 оплачуваних місяців, ВЛК не чекають рік, якщо бачать, що стану військового не зарадити. Вони мають на це право, якщо факт того, що військовий не відновиться — доведений.
Формулювання у Наказі МОУ №402 доволі розмите, тож так військових можуть позбавити забезпечення у 100 тис. грн під час лікування. Звільнення зі служби не дає підстави припинити лікування, адже людину ще не виключили зі списків військової частини.
У постанові ВЛК про інвалідність обов’язково мають бути слова: “пов’язане із захистом Батьківщини”, інакше право на військові пільги та виплати — не довести. Навіть формулювання про інвалідність “під час проходження військової служби” позбавляє виплат військових.
У випадку неправильних формулювань, слід відправити скаргу до Центральної ВЛК про зміну або корегування висновку. Або ж подати скаргу до Центру оцінювання про переоцінку функціональності захисника.
Раніше ми розповідали, як військові можуть отримати безоплатне відновлення зору.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.