Жінка з протезом і душею інженерки: Олена та її шлях у світі біонічних технологій

Сьогодні ми зазирнемо за лаштунки світу біонічних протезів завдяки розмові з неймовірною жінкою Оленою Позняковою, чий особистий досвід та професійна діяльність тісно переплетені з інноваціями компанії Esper Bionics.

Її шлях від юриспруденції до інженерії забезпечення якості, власний досвід використання біонічної руки та щира відданість справі роблять жінку унікальною співрозмовницею.

Ми поговоримо про виклики розробки високотехнологічних протезів, їхній вплив на життя користувачів, а також про важливість інклюзії та зміни суспільного ставлення до людей з протезами.

Цей матеріал є частиною спецпроекту Вікон за назвою Невидимі жінки. У ньому ти знайдеш історії українок, чия праця часто залишається в тіні — шахтарок, працівниць авіапідприємств, машиністок, реабілітологинь, науковиць. Говоримо про героїнь нашого часу в тилу.

Шлях до Esper Bionics: випадковість чи закономірність?

Наша героїня розповідає, що її знайомство з Esper Bionics почалося з відео в YouTube про користувачку Ніку.

Враження від українського протеза були дуже сильними, а усвідомлення близькості офісу компанії стало приємним сюрпризом.

Рішення приєднатися до команди було зумовлене не лише захопленням технологією, але й бажанням бути причетною до створення чогось важливого.

Проте зміна професійного шляху з юриста на інженера стала серйозним викликом.

— Я багато сумнівалася у своїх силах, бо зміна професії завжди пов’язана з невизначеністю. Потрібно було адаптуватися до нової ролі, а також набувати технічних навичок на практиці, — розповідає Олена.

Найскладнішим на початку було розширення знань у таких дисциплінах як механіка, електроніка та програмування. Однак наполегливість та бажання вчитися допомогли подолати ці труднощі.

Робота з технологіями, що змінюють життя

Сьогодні Олена працює в команді забезпечення якості Esper Bionics, де відповідає за безпеку, надійність та ефективність біонічних протезів.

Її основні завдання включають контроль за процесом розробки, тестування та валідацію протезів, аналіз даних щодо їх ефективності та співпрацю з іншими командами для постійного вдосконалення продукту.

Власний досвід як цінна перевага

Особливу цінність роботі Олени надає те, що вона сама є користувачкою біонічного протеза Esper Hand.

Цей досвід дає їй унікальне розуміння проблем та потреб людей, які використовують такі технології.

— Біонічний протез дав мені більше незалежності та свободи у виконанні щоденних завдань. Те, що раніше вимагало значних зусиль або допомоги інших, зараз стало звичним і зручним, — ділиться Олена.

На її думку, біонічний протез принципово відрізняється від звичайного механічного: легкістю в керуванні та адаптивністю.

— Він працює завдяки сигналам м’язів, що робить управління ним більш природним і точним. Крім того, протез має різні режими захоплення, що дозволяє працювати з дрібними предметами, тримати чашку з кавою чи навіть зав’язувати шнурки, — пояснює дівчина.

Технології за протезом

За словами Олени, в основі роботи біонічного протеза Esper Hand — електроміографічні (ЕМГ) датчики, які зчитують електричні сигнали від м’язів.

Програмне забезпечення аналізує ці сигнали та передає команди на двигуни.

— Для аналізу сигналів м’язів використовуються алгоритми машинного навчання та розпізнавання патернів м’язової активності. Це допомагає тренувати штучний інтелект та полегшує керування, — пояснює вона.

Важливу роль відіграє мобільний додаток, який дозволяє налаштовувати різні параметри протеза:

• чутливість датчиків;
• швидкість руху;
• силу захоплення.

Крім того, через додаток можна оновлювати програмне забезпечення протеза, що постійно вдосконалюється командою розробників.

Жінки в технологічній сфері

Говорячи про роль жінок у технологічних галузях, Олена зазначає, що їхня присутність у цих сферах зростає, але все ще існують певні виклики.

— Жінки в технічних і інженерних сферах можуть стикатися з певними викликами, які відрізняються від тих, що мають чоловіки. Іноді це може бути тиск через стереотипи, що жінки менш технічно підковані або менш здатні справлятися з важкими технічними завданнями, — розповідає вона.

Однак її досвід у компанії Esper Bionics є позитивним:

Мені пощастило працювати в колективі, де важливі лише твої знання, а не стать. Найкращий спосіб долати упередження — це показувати свою компетентність через реальні результати.

Читати на тему

Давали 10%, що зможе ходити: ветеран отримав протези з вбудованим ШІ

Читай історію Дмитра Колесника, який отримав безкоштовне протезування у США.

Інновації та визнання

У 2022 році біонічний протез Esper Hand увійшов до списку найкращих винаходів за версією TIME, що стало важливим визнанням для української компанії.

— Це було величезне досягнення для команди! Мені здається Це підкріпило віру в те, що наша робота має значення. Відзначення на такому рівні стало фактором, що мотивує, для всієї команди й підштовхнуло нас до подальшого розвитку та вдосконалення протезів, — згадує Олена, яка на той момент була ще користувачкою, а не працівницею компанії.

Продукт постійно вдосконалюється, багато в чому завдяки відгукам користувачів.

Серед покращень, які були впроваджені на основі зворотного зв’язку — зарядка Type-C, короткий з’єднувач зап’ястя для низьких ампутацій, удосконалення системи керування та додаткові функції в мобільному застосунку.

Допомога постраждалим від війни

Сьогодні Esper Bionics також реалізує ініціативу Esper for Ukraine, спрямовану на надання безкоштовних біонічних протезів українцям, які втратили кінцівки внаслідок війни.

Проект передбачає надання біонічних протезів, навчання протезистів та співпрацю з організаціями і фахівцями для покращення доступу до сучасних протезів, — розповідає Олена.

За її словами, кількість звернень за біонічними протезами становить кілька сотень.

Доступність таких високотехнологічних рішень залишається викликом, оскільки державна компенсація для цивільних осіб зазвичай не покриває повну вартість біонічних протезів.

Особисті цілі та мрії

Олена прагне, щоб біонічні технології стали більш доступними та інтегрованими у повсякденне життя.

Моя мета — допомогти створювати такі рішення, які не лише відновлюють функціональність, а й розширюють можливості людини, — ділиться вона.

Серед професійних досягнень, якими вона найбільше пишається, — можливість працювати тестувальницею на механічних проектах.

Це свого роду визнання, що моєї компетенції та знань достатньо і для цього. Це для мене було величезним кроком, — зазначає Олена.

Поради початківцям

Олена має кілька порад для тих, хто лише починає свій шлях з біонічними протезами.

— Найперше, варто зрозуміти, що біонічний протез — це інструмент, який допомагає покращити якість життя, але він не є миттєвою “заміною” руки. Важливо реально оцінити свої потреби: які функції будуть корисні саме вам, як ви плануєте використовувати протез у повсякденному житті, — радить вона.

Не менш важливою є психологічна підготовка.

— Протез — це не просто пристрій, а частина вашого життя, і адаптація може зайняти час. Спочатку можуть виникати труднощі з керуванням, але головне — дати собі час і не боятися практикуватися, — підкреслює Олена.

Змінюючи сприйняття

За словами Олени, використання біонічного протеза впливає не лише на фізичні можливості, але й на психологічне самопочуття людини.

Це також вплинуло на впевненість у собі — я почуваюся більш відкритою у спілкуванні, адже сучасні протези викликають інтерес і захоплення, а не жалість, — ділиться вона.

Щодо реакції оточення, Олена зазначає, що у більшості випадків вона позитивна — люди проявляють цікавість і захоплення.

Якщо раніше протези асоціювалися з втратою, то зараз — з технологіями та новими можливостями, — каже вона.

Проте Олена прагне, щоб суспільство змінило своє ставлення до людей з протезами.

Хотілося б, щоб люди перестали сприймати протези як щось виняткове або дивовижне. Так, це технологія, яка допомагає, але головне — це самі люди, які їх використовують, — наголошує вона.

Майбутнє технологій в Україні

Олена переконана, що майбутнє біонічних технологій в Україні має великий потенціал.

— Біонічні технології розвиваються дуже швидко, і Україна вже зараз має сильні стартапи та інженерів у цій сфері. Думаю, що в майбутньому протези стануть ще доступнішими, інтегрованішими з нервовою системою, і, можливо, навіть функціональнішими за людські кінцівки, — розмірковує вона.

Для покращення інклюзії та доступності біонічних технологій, на думку Олени, потрібно більше програм підтримки та освітніх ініціатив.

Дуже важливі освітні ініціативи, які допоможуть суспільству краще розуміти що таке біонічні протези та сприйняття людей з ампутаціями, — вважає вона.

Історія Олени — це не лише розповідь про кар’єрний шлях, але й про те, як технології можуть змінювати життя, а люди — змінювати технології.

Її професійний і особистий досвід підтверджує, що в сучасному світі немає непереборних бар’єрів, коли є відвага та бажання допомагати іншим.

Раніше ми розказували історію Маринки, яка після втрати ніжки стала рекордсменкою на лижах.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.