Війна в Україні зруйнувала долі тисяч громадян. Хтось втратив дім, інші вже ніколи не побачать рідних. Когось війна розʼєднала по різні сторони окопів, іншим дала випробування на міць тіла й духу. 52-річний піхотинець 109 окремої бригади ТРО на псевдо Юріч розповів виданню Суспільне, як Росія тричі зруйнувала його дім.
Спочатку — у рідному Донецьку. Потім у Бахмуті й зрештою — в Часовому Яру. Чоловік став на захист рідного краю у 2014 році, коли розпочалося АТО. У 2021 пішов на пенсію, та з початком великого вторгнення знову взяв до рук зброю.
Тепер він в окопі за кілометр від росіян. В Україні його чекає дружина, але родину розкидало по світу. А частина родичів — залишилися в Донецьку.
Через дотичність до роботи в ще у міліції його родичам погрожували. З 2014 року Юріч оголошений у розшук за так звану зраду батьківщини — себто Росії. Наразі у Донецьку досі живе його мама, дорослі діти та онук.
Що робить на війні
У правоохоронних органах він пропрацював тридцять років. Мав інвалідність, але пішов воювати.
Тепер вже понад рік з підрозділом стоїть в обороні з правого флангу Покровського напрямку. Від українських посадок до росіян тут подекуди до 800 метрів.
Я не можу сказати точно, скільки тут може пролітати за добу FPV, але думаю, десь під сорок, — каже Юріч.
Та їхня посадка росіянам наразі не така цікава, доки триває активний наступ на інших напрямках. Це, каже Юріч, не порівняти з тим пеклом, яке відбувається у бік Нью-Йорка. Тепер вони шукають слабкі місця, щоб лавиною прорвати оборону.
— У них змінилася тактика. Вони не йдуть, як люблять казати, у мʼясні штурми. Пробують валові штурми, розвідують боєм. Трійками, пʼятірками, шестірками, безперервна атака малими групами. Їм нецікаві посадки, вони стараються закріпитися в селах, — пояснює боєць.
Найгірше, на думку чоловіка, — брак людей. Адже у росіян хоч і великі безповоротні втрати, та їхня армія поповнюється.
Попри все, готовий битися у нових штурмах, якщо росіяни підуть далі. Та, каже, перед цим, росіяни зрівняють перед собою все із землею.
Мій дім обнулили вже тричі. Я з Донецька виїжджав з пакетиком зі шкарпетками й білизною на два-три дні. З Часового Яру встигли тільки машину вивезти на Дніпро.
— Пару років тому купили будиночок в Гродівці. Це там, де зараз основні бойові дії. Тому моя війна ще не закінчилася, ні, — висновує Юріч.
Раніше ми розповідали тобі історію військового-крішнаїта Михайла, який у ЗСУ вже 27 років і став на захист України попри віру.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.