”Щоранку я думала, чи жива дитина”: як вагітні жінки служать у ЗСУ

Юлія Хоменко редакторка сайту
“Щоранку я думала, чи жива дитина”: як вагітні жінки служать у ЗСУ

Pregnant Female Soldier At Home. Standing and dressing up military pants.

На передовій війни та в буденних радощах життя українські жінки на фронті поєднують служіння країні з бажанням створити сім’ю.

Для багатьох із них цей баланс — не просто випробування витривалості, а щоденна боротьба між обов’язком і особистими мріями.

Історії вагітних жінок, які служать у ЗСУ розповіло видання The New York Times.

Бойовий медик Олена, пригадує момент, коли її телефон сповістив про овуляцію:

Це був сигнал, що мені дійсно хочеться будувати сім’ю. Але моє бажання служити країні було таким же сильним.

Протягом півроку жінка балансувала між короткими відпустками та візитами до клінік, і зрештою завагітніла, не припиняючи службу.

Фото: Pexels

Життя триває, навіть коли навколо війна. Це мій спосіб боротися та одночасно створювати нове життя, — каже військова.

Подібна історія у Надії, фронтового радіоператора, яка працювала до восьмого місяця вагітності.

Щоранку я прокидалася, думаючи, чи всі живі, чи моя дитина в безпеці, — згадує жінка.

Умови на фронті залишаються складними: без опалення, води та нормальних санвузлів.

В Україні жінки у ЗСУ стали дедалі важливішими — їхня кількість зросла на понад 20% від початку повномасштабного вторгнення, і нині становить близько 70 тисяч.

Багато з них виконують свої обов’язки, навіть будучи вагітними, хоча армія поки що не має повноцінної системи підтримки: відсутня спеціальна форма, недостатній допологовий догляд та дитячі садки.

Після народження дитини військові жінки стикаються з вибором між сім’єю та поверненням на службу.

Надія скористалася трирічною неоплачуваною відпусткою, щоб залишитися з сином, плануючи повернутися пізніше.

Механік піхоти Валентина, після народження сина вирішила скоротити декрет, прагнучи показати, що жінка може служити на фронті на рівні з чоловіками.

Фото: Getty Images

Майор Вікторія Кравченко, військовий психолог, наголошує на проблемі сексизму та фінансових труднощів.

Вагітність може стати перешкодою для повернення на службу через упередження та нестачу підтримки, — говорить фахівчиня.

Держава надає 126 днів оплачуваної відпустки, після чого виплачує близько 170 доларів на місяць на дитину.

Вагітним жінкам на фронті допомагають і приватні ініціативи: наприклад, Землячки шиють форму для вагітних, а мобільні клініки Kvitna обстежують військових жінок у зоні бойових дій.

—  За одну ротацію ми оглянули понад 500 військових, п’ятеро з них були вагітні, — розповідає гінеколог Тарас Єфтемій.

Особиста мотивація також залишається важливою.

Cтарший бойовий медик Оля, після народження доньки Ірини планує повернутися на службу через рік.

Наші діти — майбутнє країни. Я готова залишитися і допомагати тут, де це найбільш потрібно, — підсумовує військова.

Подібний вибір роблять й інші українські жінки на фронті. Раніше ми розповідали про військову на псевдо Лисиця, яка залишила вдома дев’ятирічного сина та пішла боронити країну.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!