Вийти на пенсію — це не просто завершити трудову діяльність, а й змінити ритм життя, що часто стає серйозним викликом. Для багатьох людей віком за 60 різка зміна щоденних справ — від телефонних розмов і зустрічей до святкувань і турбот про роботу — призводить до відчуття порожнечі.
Особливо гостро це відчувають ті, хто живе у великих містах у багатоповерхівках, де немає близьких друзів чи активного соціального кола.
Саме тому в Україні набирають популярності університети третього віку — освітні та соціальні простори, де люди поважного віку можуть не тільки навчатися, а й спілкуватися, підтримувати одне одного, знайомитися з новими людьми і відкривати нові горизонти.
Журналісти УП. Життя поспілкувалися зі студентками університету третього віку у місті Вараш (Рівненська область), щоб дізнатися, як такі центри змінюють життя пенсіонерів і допомагають долати самотність.
Люба приєдналася до університету через подорожі
Мешканка Вараша Любов, залишилася сама після того, як її діти та внуки виїхали за кордон через війну. Вона приєдналася до університету через організовані подорожі. Спочатку це були зустрічі для фітнесу, проте через проблеми зі здоров’ям вона обрала заняття з мнемотехніки — вправ для тренування пам’яті.
Фото: УП
— Коли лишаєшся на самоті, важко. Але тут я знайшла нових друзів, і це стало підтримкою для мене, — розповідає Любов.
Вона радить не боятися і не відкладати активність, навіть якщо спершу важко — університет дає шанс знайти себе у творчості, спорті або просто у спілкуванні.
Олена відвідує заняття чотири роки
67-річна Олена, яка доглядає за донькою з інвалідністю, відвідує заняття вже понад чотири роки. Її життя кардинально змінилося після того, як на війні загинув син.
Фото: УП
— Було дуже важко, але університет став для мене місцем підтримки. Тут я знайшла сили не замикатися у собі, — каже жінка.
Пенсіонерка наголошує, що спілкування і підтримка близьких допомогли їй не опустити руки.
Олена радить людям, які переживають втрату, не замикатися, а шукати підтримку у спільноті, де немає зайвих слів, а є лише щирість і розуміння.
Ще одна жінка приєдналася до університету три роки тому
Любов переїхала з Херсона до Вараша у квітні 2022 року і спершу дуже сумувала. Заняття петриківським розписом стали для неї способом знову знайти радість і сенс.
Фото: УП
— Спочатку було важко, я часто плакала, але колектив університету підтримав мене, допоміг відчути себе потрібною, — згадує вона.
Згодом жінка долучилася до фітнесу, волонтерської роботи, навчання з шиття і до плетіння маскувальних сіток для захисників. Любов каже, що у поважному віці важливо зберігати активність і раціонально ставитись до життя, навіть усвідомлюючи його кінцевість.
Ольга вивчає кулінарію та займається фітнесом
У свої 73 роки Ольга прийшла до університету за рекомендацією і обрала для себе кулінарію, фітнес та англійську мову. Вона розповідає, що заняття стали не просто навчанням, а справжнім святом спілкування.
Фото: УП
— Ми разом готуємо, ділимося рецептами, п’ємо чай — це тепло душі та нові друзі, — каже Ольга.
Жінка також залучена у волонтерські ініціативи, готує смаколики для військових. За її словами, університет допомагає не боятися змін і відкривати нові сторінки життя навіть у поважному віці.
Головне фото: УП Життя.
Нагадаємо, що в Україні військові мають право на пенсію за спеціальними умовами — зокрема, за вислугу років, через інвалідність або у зв’язку з втратою годувальника.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!