Ми невпинно розповідаємо історії цієї війни — про цивільних, які пережили страшні події, а також військових — які щодня боронять країну, і завдяки яким ми живемо.
Вікна також розповідають про славетні бригади десантно-штурмових військ та їхні подвиги. Аби ми знали та пам’ятали, як доводиться виборювати свободу, незалежність і саме життя.
82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада — одна з таких. Її десантники билися за Щастя, Луганський аеропорт, Дебальцеве, Кримське, Троїцьке, Станиця Луганська, Широкине тощо.
А з початку повномасштабної війни воїни бригади боронили Каховську ГЕС, Антонівський міст і десятки населених пунктів Херсонщини, Донеччини та Луганщини. Звільняли Роботине, Вербове, Оскіл. Нині бійці на Курщині.
Про одного з відчайдух бригади ми сьогодні і розповімо.
Узяв росіян у полон на їхній території
— Мені доводилося багато разів натрапляти на позиції суміжників у зонах виконання завдань, тому перші думки, коли побачив стволи, були: “Дружні!”. Але стволи не опускалися, ніхто не відповідав українською, — починає розповідь боєць на псевдо Бардак.
Якісь нервові, — подумав я, та вирішив не робити дурниць, коли з різних сторін почув лайку та заклики скласти зброю. Приблизно так ми потрапили в полон до росіян.
Коли його поклали обличчям у землю і до спини приклали автомат, Бардак побачив свого побратима в аналогічній ситуації. Росіяни помітно нервували, потім почули розповідь, що наші бійці — оператори БпЛА, які отримали наказ іти на зачищені позиції.
Однак там уже були росіяни. Окупанти були здивовані, і стривожені водночас. Як виявилося пізніше, у ліску їх сховався майже цілий взвод. Допитали наших військових так, що росіяни самі визнали, що мають жахливе тактичне положення.
Дивна річ, матрьошка. Ви взяли нас, але самі по факту в оточенні, — сказав тоді Бардак.
Побратими зрозуміли намір Бардака, і теж почали підливати оливи у вогонь. Аби не загинути, і вибратися з російського полону живим, боєць придумав план — запропонував росіянам вийти на зв’язок та запропонувати обмін.
Спершу росіяни не погодилися, але наші бійці переконали їх, що ЗСУ почнуть шукати зниклих, а знайдуть росіян у скрутній тактичній ситуації.
Один з вартових, перемотуючи мені руки скотчем, сказав дивну фразу: “Сейчас я тєбя мотаю, а завтра ти мєня”.
Ранок почався з артилерійського обстрілу. ЗСУ накривали росіян. Один з них лежав поруч із Бардаком і понад усе не хотів померти. Коли почув своїх, Бардак неабияк зрадів. А той росіянин поруч попросився у полон.
Фото: 82 бригада ДШВ
Я розумію, що група пошуку починає відходити, аби евакуювати поранених. Але ж тут ціла пачка росіян, що готові здатись! Навздогін я кричу, що виведу згодних на полон на дорогу, щоби нас було краще видно. І це працює.
Коли побачив, що наших бійців уже немає, вирішив імпровізувати, щоб захопити ворога в полон. Поклав росіян на землю, доки інші спостерігали з лісу. Був напружений, адже в будь-який момент росіяни могли зрозуміти, що це все обман.
Нарешті прилетів дрон. Невдовзі він приніс записку та радіостанцію. Бардак доповів та отримав вказівки, куди вести полонених.
Далі все просто: точка зустрічі, усміхнені хлопці із синім скотчем, попили води і поділилися з полоненими. “Сейчас я тєбя мотаю, а завтра ти мєня”, — згадую слова свого наглядача, коли накручую синій скотч йому на зап’ястя.
Друзі ДШВ — всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ!
Раніше чотириразова чемпіонка світу з ММА розповіла, як потрапила до ДШВ.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.