Всі дорослі — родом із дитинства: ця проста істина часто пояснює ті чи інші особливості людської реакції та навички справлятися з життєвими труднощами. Доволі часто дитячі травми проявляються вже у дорослому віці, під час спроб створити власну сімʼю чи стосунки.
Бути свідком абʼюзу чи стати жертвою насильницької поведінки — ці жахливі досвіди однаково негативно впливають на людину у зрілому віці. Зокрема, на жінок.
Ті, хто зростали у сімʼї, де було насильство, відчувають вплив такого досвіду роками після дорослішання. Детальніше про те, як насильство впливає на жінок у дорослому віці, розповіло видання Wonderzine.
Ми переповідаємо найцікавіше, аби ти теж знав (-ла) про наслідки такого дитинства.
Ніколи не знала, чого очікувати від дорослих
32-річна Марина нині проживає за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення жінка забрала до себе й свою маму, однак у дитинстві Марини їх не повʼязували теплі родинні будні та ритуали.
Батько Марини підіймав руку на свою дружину, проте Марину із сестрою не бив. Водночас мама часто зривалася саме на доньках — Марина вважає, що це було через стрес та втому, а можливо, так вона “зганяла” свою злість.
Через це у мами були надто жорсткі та завищені очікування до Марини: могла вдарити за погані оцінки, поведінку тощо.
Я ніколи не знала, чого очікувати від дорослих — із яким настроєм батько сяде вечеряти й чи закінчиться все мирно, як відреагує мама на мої оцінки й чи не вдарить мене за те, що я трохи пізніше прийшла, — ділиться жінка.
Через повну недовіру до мами, Марина рано почала цікавитися шкідливими звичками. Зрештою, як зазначає жінка, вона навчилася так добре брехати, що навіть почала писати книжку про те, як це робити. За відчуттями, Марина наче була поділеною: однією — для мами, і зовсім іншою — для оточення.
— Ось це подвійне життя частково стало каталізатором межового розладу особистості, який мені діагностували декілька років тому. Мама так і не розійшлася з чоловіком, — каже Марина.
Через це діти відчували провину, бо мама не йшла від абʼюзера через переконання, що у дітей повинен бути батько. Марина розуміє причину такої поведінки дорослої жінки, але їй все ще важко пробачити.
Коли ж жінка намагалася поговорити з мамою про дитинство, та заперечувала, що таке взагалі було.
Для неї визнати те, що це відбувалося, те, що вона могла бути неідеальною мамою, стало б великою травмою, тому я перестала намагатися, — зізнається Марина.
Попри все, стосунки між жінками зараз набагато кращі, аніж колись.
Як на жінку впливає пережите у дитинстві насильство
Марина бореться із недовірою до світу: вона має страх осуду, страх бути насвареною, їй важко будувати нормальні здорові стосунки.
Через це жінка часто вдається до звичних для неї патернів, де вона повинна грати роль жертви, а лаври агресора віддає своєму партнеру.
— Я так боюся, що мене скривдять, що я бачу ознаки насильства там, де їх узагалі немає.
Треба багато років, щоби навчити себе жити в здорових стосунках, а не чекати, що станеться щось погане, — визнає жінка.
Проте у віці 25 років вона почала помічати, що інколи сама стає джерелом агресії. Марина зізнається: все життя ненавиділа батька за те, ким він був, однак інколи вона сама собі нагадує його.
— Я можу швидко завестися, почати кричати на рівному місці, я можу навіть погрожувати партнеру. Щось підіймається в мені, і я ненавиджу те, що я почала сама створювати агресію, — поділилася Марина.
Раніше ми пояснювали, чому жінкам важко усвідомити насильство у сімʼї та як наважитися розпочати нове життя, — читай за посиланням.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.