Вони теж хочуть жити й шукають прихистку — так про тварин кажуть українські військові. На лінії зіткнення їх лишилося чимало. Це і безпритульні тварини, і ті, яких залишили господарі під час евакуації.
У пошуках тепла і їжі вони приходять до військових. Бійці жартома кажуть, що потреби у котах чи собаках немає — тобі видадуть їх на місці. Але фронт — небезпечне місце для всіх живих істот, зокрема і для тварин.
Як військові та волонтери намагаються вивозити їх у безпечніші місця, де їм шукають новий дім — BBC розпитали в захисників.
Завезти додому або знайти родину: як військові рятують тварин
Військовий Іван з позивним Ракета служить на Курахівському напрямку. У селі Дачне він зустрів кошеня і вирішив його забрати. Подумав, що тваринка сама його обрала, тому взяв її до себе. Згодом котик прижився поруч із новим господарем.
— Я тваринок дуже люблю, багато де зустрічав. Бої йдуть в населених пунктах, там люди жили, а біля людей завжди тварини якісь: чи котики, чи собачки. Коли вже мешканці свої домівки залишили, то тварини почали шукати людей, — розповідає чоловік.
Знайденому кошеняті було близько двох місяців. Іван забрав його, посадив на ліжко і сказав: “Тут будеш зі мною жити”. Кіт, звісно, не був проти.
Котові дали ім’я Мусік. Він швидко освоївся, а потім Іван автобусом завіз його до батьків у Дніпро. Тепер за ним доглядає мама військового.
— Мама присилає фото майже кожен день. Ну, зважаючи з “обличчя” цього котика, він явно задоволений, що він вдома, в теплі, що його постійно годують.
Фото ілюстративне / 22 ОМБр
Інший військовий, Сергій Андрущенко, також розповів кілька історій про порятунок тварин на лінії зіткнення.
Перша — про пса Бороду, якого знайшли на початку 2022 на кільцевій Харкова. Собаці було всього півроку і він став для військових справжнім другом — ходив з ними на позиції та спав в одному спальнику.
— Щоразу дуже істерив, коли бачив, що ми вдягаємось і кудись їдемо. Кидався під колеса, намагався не пустити. Ми його возили з собою з весни по осінь, а потім, коли нам треба було їхати на Луганський напрямок, почали шукати, куди його прилаштувати.
Коли знайшли нового власника, без будь-яких дозволів Сергій повіз Бороду на Київщину, де його прийняли у родину.
— Заради песика пішли на кримінал, — жартує військовий. Борода сумував за господарями, що лишилися на передовій, та погано ладнав з новою сім’єю. Однак згодом таки подружився. Нині в собаки все добре і він щасливо проживає з люблячими господарями. Сергій часом його відвідує.
Фото ілюстративне / 93 ОМБр Холодний Яр
Інша історія порятунку — про кішку з чотирма новонародженими кошенятами, яку знайшли в сараї покинутого будинку. Одне кошеня замерзло, а трьох інших забрали й вигодували зі шприца.
Два тижні вони жили під Вовчанськом разом із військовими, аж допоки не навчилися їсти самостійно. Згодом Сергій завіз кошенят до Харкова та віддав своєму брату. Той забрав їх до Києва та прилаштував у родину.
Військовий Денис з Покровського напрямку теж врятував кішку із закинутої хати.
— Підійшла кішечка і лапами передніми на коліна стала, дивиться на мене… І все, я зрозумів, що “попав на любов”. Після того за мною хвостиком бігала, спала зі мною. А коли показав донечці, вона каже: “О, тату, це ж наша кицька, привези її додому”.
Так кішка Афіна після 16-годинної дороги потрапила на Хмельниччину. На жаль, в неї виявили лейкоз. Але тепер вона доживатиме у любові й турботі, а не серед донбаських руїн, каже Денис.
Фото ілюстративне / 93 ОМБр Холодний Яр
Військовослужбовиця Яна Конотопська, пілот роти ударних безпілотних авіакомплексів, також прихистила кицю. Хоча не всі розуміють, навіщо бійцям тварини на фронті, каже, що вони компенсують емоційне тепло.
— Нам тут всім не вистачає емоційного, якогось тактильного контакту. Наші сім’ї далеко, а котики це компенсують.
Як волонтери вивозять котів та собак із передової
Фонд 12 Вартових допомагає зі стерилізацією та вакцинацією тваринок, яких рятують військові. Засновниця фонду Лала Тарапакіна каже, що хоч у військових багато справ, вони знаходять час, щоб подбати про хвостатих.
Вона разом зі колегами щоденно евакуює тварин поблизу лінії зіткнення. Ця організація — одна з небагатьох, що спеціалізується на великих агресивних тваринах, які не йдуть до рук.
— Коли потрібно вакцинувати від сказу чи відловити велику кількість вуличних тварин або тих, які у лісі, на замінованих полях, то тут викликають в основному нас. У нас є всі засоби, і ми вміємо це робити.
Черга величезна, тому організація обладнала стабілізаційний пункт у Краматорську, щоб швидко і в будь-яку пору доби рятувати тварин та надавати допомогу.
Фото ілюстративне / 22 ОМБр
До них привозять різних тварин: зі рваними ранами, вогнепальними пораненнями, тих, кого треба стерилізувати або провакцинувати. Найчастіше пацієнтів привозять саме військові. Попит великий, але коштів не завжди вистачає.
— Наприклад, нам дають грант на 140 стерилізацій. І ти там тиждень працюєш і робиш ці 140 стерилізацій. А черга є на 1000. Тут питання в грошах. Це досить дорога історія.
Однак в будь-якому разі волонтери радять вакцинувати тварин. А ще вакцинуватися від сказу самим. Також слід враховувати власні сили й розуміти, чи є можливість допомогти тваринам.
— Притулки в Україні переповнені. Будь-який притулок не є кращим виходом для тварин. Якщо собака, наприклад, не була домашня, а була безпритульна і це її осередок, то краще просто годувати й лишити її там, — радять у фонді.
Тим часом окупанти розвязують проблеми безпритульних тварин у класичний спосіб — за допомогою насильства. Читай, як росіяни в Маріуполі розстрілюють котів та собак.
Фото: 93 ОМБр Холодний Яр
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.