Після потрапляння у російський полон змінюється не лише життя військових, а й наших цивільних. Проходять місяці або роки, коли про тебе не знають нічого. За цей час удома змінюється все, або його не лишається взагалі.
Тому після повернення доводиться починати своє життя спочатку — без роботи, рідних, грошей, допомоги країни та волонтерів.
DW Україна поділилося історією Даніїла Булгакова, який цивільним потрапив у російський полон, і після повернення намагається відновити повноцінне життя.
Історія Даніїла, який потрапив у російський полон
Даніїлу Булгакову нині 27 років. Майже три роки він провів у російському полоні. Хлопець ділиться, найсильніший злам переживаєш не в полоні, а після повернення. Він з Донецька, батьки померли дуже рано. Тож хлопець лишився сам.
Бо очікуєш повернутися хоча б не до ворожої обстановки. А на ділі — можуть сказати: “Краще б ти тут не з’являвся”.
Під час окупації Донецька Даніїл вибрався на навчання у Харків. У 2019 році довелося повернутися до Донецька, адже там була його бабуся, що потребувала догляду. У 2020 році вона померла. Коли Даніїл почав переоформлювати житло, по нього прийшли росіяни.
Він досі не знає, хто дав росіянам на нього наведення, що він проукраїнський. Росіяни йому заявили, що таких як він потрібно набрати, аби потім обмінювати. Даніїлу приписали статтю про шпигунство, так він провів 7 місяців у донецькій Ізоляції, потім два роки у СІЗО.
Там були тортури, сексуальне насильство та побої. Додає, із СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом) стикаються майже всі.
Кожного вечора ти думаєш, що час із цим всім закінчувати. У всіх було приховане лезо на момент, коли все дістало. Деякі не доживали до звільнення.
У 2023 році росіяни перекваліфікували статтю Даніїла і не знайшли складу злочину. Його відпустили. Через Білорусь він поїхав до України.
Виклики для цивільних після полону
Після повернення Даніїл стикнувся з тим, що все майно лишилося в Донецьку, рідних немає, грошей немає, і допомоги — також. Паспорт виявився простроченим, а в ньому була ще й помилка.
Як мені виживати? У будь-якій організації радять психолога. А який сенс, якщо немає ні чим їсти, ні що їсти?
Даніїл зміг довести перебування в полоні і отримати такий статус. Однак виплату 100 тисяч гривень отримав тільки за рік. До цього виживати допомагали такі ж колишні цивільні полонені. Олексій Сівак, який також пережив цивільний полон, позичив йому гроші і допоміг із житлом.
Нині вони вдвох — найактивніші учасники організації ГО Випускники. Іронічна назва об’єднує цивільних чоловіків, які пройшли полон. Чоловіки розповідають, реабілітація є дуже важкою, а державна допомога із цим питанням надається за кілька місяців, а в медичній допомозі немає урологів та проктологів.
Олексій додає, проблеми цивільних, яким вдалося повернутися з полону, лишаються не тільки поза увагою держави, а й волонтерів, благодійних організацій, суспільства.
Самотніх чоловіків після полону, які не мають де жити, навіть не беруть у шелтери, бо там живуть жінки з дітьми. Олексій каже, багатьом чоловікам потрібно лише поговорити, щоб їх вислухали. Олексій та Даніїл тепер допомагають й іншим, хто пройшов російський полон.
Вони радять звертатися до Міжнародної організації з міграції, яка допомагає фінансово і з медичного боку. Чоловікам, які пережили СНПК, можуть виплатити репарації у розмірі 3 тисячі євро. Нині усе більше чоловіків зважуються розповідати про скоєне росіянами та боротися за свої права.
Раніше азовець Валерій Горішній розповідав про пережите у полоні.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.