Небанально! Куди поїхати в оксамитовий сезон, щоб хотілося повертатися

Евеліна Гурницька журналістка-фрилансерка сайту
Небанально! Куди поїхати в оксамитовий сезон, щоб хотілося повертатися

Класно ж, що вже нема цього шаблону, що відпочинок це тільки літо. Бо коли справді хочеш тоді й відпочинок.

Особливо — в оксамитовий сезон.

Він немов створений для релакс-відпустки. Коли всі активніше працюють, почалися школи й садочки, ціни на туризм спадають, а ти якраз прямуєш мандрувати.

Чому оксамитовий сезон?

Бо туристів менше, все сповільнюється, вже не спекотно, але ще не холодно, й ціни — до низу.

Я тут написала три ідеї, куди поїхати у вересні чи в першій половині жовтня. Щоб небанально й розумно за вартістю.

Варіанти різні: море, гори й маленьке прикордонне місто, яке часто оминають.

Усе – з власного досвіду.

Афіни

Дехто думає, що Греція це дорого. Але не Афіни.

Сюди можеш полетіти лоукостом із Будапешту навіть за €10, якщо трапиться такий квиток. Я летіла десь за €20. Купи загальний квиток на всі види транспорту на день чи на кілька днів, адже так заощадиш в рази.

Тут Середземне море, а неподалік ще Егейське, антична архітектура, сучасні музеї і шарм контрастного мегаполіса. Чим не ідеальна локація для оксамитового сезону? 

Море у Греції восени

Щодо моря. Дивись, можеш купатися і безпосередньо в місті: сідаєш на центральній станції Сідагма на трамваї №3 чи №5. Доволі гарно на зупинці Каламакі.

Але все ж краще їхати за місто.

Я купувала в турагенції квиток до Оропо. Їхала до кінцевої зупинки Коралі, де щоразу було ну дуже мало людей і напрочуд чисто й тихо.

Ще раджу побачити храм Посейдона на мисі Суніон. Він розкинувся на крутій скелі, яку омиває Егейське море. Квиток теж купувала в турагенції.

Власне в місті неодмінно піднімися на найвищу вершину Лікавіт, 277 м, відвідай ринок Монастиракі та звичайні ринки, які дуже харизматичні.

Острови Греції

Обравши столицю, однаково зможеш побачити й острівну Грецію. В турагенції можна купити квиток на денний круїз до трьох островів Ідри (Гідри), Пороса й Егіни. Маленькі й дуже різні.

Їжа

Гастрономічний туризм тут щедрий, а за цінами буває нижчим, ніж загалом у Східній Європі чи, власне, в Україні.

Раджу ходити не в туристичні, а в автентичні таверни і куштувати типові страви: пастіціо, мусака, скепасти, шуфляки, грецький салат. Тут не тільки великі порції й ціни нижчі щонайменше на 3 євро за кожну страву, а й істинна місцева атмосфера.

Словацькі Татри

Найбільше обожнюю гори саме восени, коли багряні й сонячні кольори, тиша лагідно лунає потічками, інших людей здебільшого обмаль й сонце не навʼязливе.

Поряд із кордоном — Словацькі Татри. Варто їхати потягом, адже тоді кордон прогнозованіший. Але в мене так складалося, що їздила автобусом до Кошице, а звідти — на інтерсіті “Кошице – Прага” до гірського села Штрба.

Ми з подругою хотіли просто бути в горах, тому обрали три вершини, до яких простягаються канатна дорога й фунікулер. 

У горах їздить комфортна електричка, тож за кілька днів можна цілком обʼїхати всі 20 локацій за маршрутом потяга, всі найменші вайбові містечка й села.

Ми орендували квартиру біля зупинки Татраньскі Лєсковєц, а звідси було зручно до запланованих дестинацій.

Що подивитися в Татрах восени

Неодмінно варто підʼїхати до зупинки Штрбского озера (1355 м), а звідси канатною дорогою виїхати до гори Преднє Соліско (1840 м). Далі можна пішки прямувати до верхівки або ж залишитися, адже є місця для відпочинку, заклади харчування і просто класно просто бути. 

Наступного дня можна вирушити поїздом до зупинки Татраньска Ломніца (850 м). Звідси канатною дорогою летимо до Скальнатего плеса (1751 м). Тут природа інша, аніж довкола озера Штрбске Плесо.

Одні Татри, а стільки різних пейзажів!

Можна спуститися камʼянистим шляхом в автентичну Скальнату хату (1725 м), якій вже 180+ років, і замовити тут Скальнате пресо (гра слів із еспресо). 

Від Скальнатого плеса можна вирушити маленькою кабінкою до Ломницького щита — 2634 м. Про квитки треба подбати завчасно.

До речі, на вершині є кафе й готель. Уявляєш, як воно — прокинутися у ковдрі хмар, в яких купається блакитний орнамент гір.

Ще варто зʼїздити до гори Смоковец.

Тут за вокзалом є трушна кафешка Duo Stánok, де готують дуже смачно й ситно.

Зі Смоковца регулярно курсує фунікулер до Гребєнка. Першим зустрічає ведмідь з табличкою 1263 м.

Ломницький щит відкривається з нового ракурсу, а в низинах водоспади награють гучну мелодію. Варто прогулятися до водоспадів, крізь лабіринт крутих скель і ущелин.

Перемишль

А ще в оксамитовий сезон класно зʼїздити в польський Перемишль на Інтерсіті зі Львова.

Подеколи він стає лишень транзитним містом, бо зазвичай українці їдуть до Кракова, Варшави чи до інших країн. Але прикордонний Перемишль чарує і тут є чому дивуватися от дні три неодмінно.

Я бувала тут навесні та восени, і саме восени закохалася остаточно.

Архітектура в танці з яскравими деталями, насичений історичний центр, каскадні стежки, вимощені бруківкою, живописні краєвиди, замок і музеї, вінтажні крамниці й різноманітні кафе, гаряче пиво з прянощами й лимоном, а ще пончики щойно з печі.

І ціни приємні, от побачиш. 

Банально сказати, що тут атмосферно, але ж так і є. Культивуються і розвиваються автентичні крамниці, заклади й офісні простори.

Не гугли, а піддайся спонтанності і просто блукай поміж закапелків, адже вся краса неодмінно знайде тебе. Тим паче, сайт Перемишля пропонує 22 найцікавіші історичні локації, 5 музеїв і понад 20 самобутніх принад.

Куди точно піти, то в замок Казіміра, бодай у його паркову частину, а також до Музею люльок — це 40-метрова вежа, де колекція із 26 тисяч люльок.

Класно організувати пікнік на березі річки Сан. Так, саме осінній.

А ще зазирни в букіністичну крамницю шоколадного кольору і Нобелями у вітрині, тут кіношний вайб.

На площі Ринок, біля історичних будівель, тебе зупинять пахощі свіжоспечених пончиків. Дозволь собі цю радість й не одну.

Оскільки місто напрочуд історичне, то раджу забронювати квартиру саме в історичному будинку, аби побачити ці високі стелі та вінтаж.

Якось так. Дописала цей текст і захотілося повторити всі ці мандрівки, і не раз. Класного тобі оксамитового сезону 2025! 

Усі фото: авторки Вікон Евеліни Гурницької

До речі, вже можна поміркувати про літо 2026, тут написала, чому мені хочеться повертатися в літню Литву.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!