Класична література — це щось давнє, напівзабуте, нудне, із застарілими поглядами на світ і речі, які є в ньому. Принаймні такою вона постає в уявленні багатьох людей. Насправді ж це історії, що пройшли перевірку часом і, попри зображення минулих епох, навіть сьогодні залишаються актуальними.
А ще це збережені в текстах звичаї та традиції, що передавалися через століття та дійшли аж до наших днів. Тому коли постає питання, що ж такого особливо почитати перед якимось святом, найкращою рекомендацією може бути тільки класика.
Разом з інтернет-магазином видавництва Ранок ми підготували добірку українських класичних творів зі згадкою Великодня, що допоможуть перейнятися атмосферою свята та по-новому поглянути на нього.
Книги, де згадується Великдень
Слуга з Добромиля, Галина Пагутяк
“Як зійшло сонце, сіли князь з настоятелем монастиря, ченцями та боярами за великодню трапезу. А я мав куштувати кожну страву, і вперше замислився, що, мабуть, ліпше бути ченцем чи хоч би послушником найубогішого монастиря, тільки не робити того, що личить хіба псові. Та що й казати: на Великдень сирота — двічі сирота.
Спершу вкраяли паску, спечену в Замку, що стояла перед князем. Була вона висока, жовта від шафрану і яєць, посипана маком…”
Від такого смачного опису, який подає Галина Пагутяк у своїй химерній книзі Слуга з Добромиля, дехто точно захоче якнайшвидше спробувати власні пасочки. Втім, згадка святкування Великодня в старому монастирі багато століть тому — не єдина причина, щоб прочитати цей роман.
Історія про Добромильський монастир та землі, на яких він стоїть, тягнеться з далекого 13 століття. Саме тоді на світ з’явився один дхампір, син опиря та відьми. У нього низка імен і прізвиськ, але він називає себе Слугою.
За сотні років свого безсмертя, що стало даром і прокляттям водночас, Слуга бачив чимало Великоднів, став свідком багатьох історичних подій та зустрів безліч людей — як хороших, так і поганих. І ця книга-сповідь саме про них.
У своєму романі Галина Пагутяк не лише проводить читачів крізь різні епохи та звичаї, а й показує всю сутність людини та її вчинків, що залишається незмінною. До речі, за Слугу з Добромиля письменниця стала лауреаткою Шевченківської премії у 2010 році.
Попри глибокий зміст та ідею, книга читається на одному диханні та залишає по собі багато емоцій.
Фіолетова тінь, Добірка української містичної прози
“Скільки він там спав, хто його зна; аж ось, поворохнувшись, чує — дзвонять до церкви. Що тут робити? Він би й не пішов, так жінка загадала йому говіти і щоб неодмінно йшов до вутрені…
Ніч була темна, а церква не з так далеко. Дивиться Нечипір, у церкві світиться і на дзвіниці дзвонять у скликанчик, що на коромислі, звичайно як у піст. Він і став поспішати до церкви”.
З Великоднем, як і з багатьма іншими святами, пов’язана низка народних вірувань, прикмет і навіть трохи містичних історій. Якщо ж вони тебе не лякають, то добірка української містичної прози від класиків — ідеальний вибір для наступного читання.
Уривок, наведений вище, наприклад, узятий з оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка Мертвецький Великдень. Так, в українській літературі він відомий не лише як сентиментальний письменник, а і як автор справжнього саспенсу: ніч перед святковим ранком, дзвони, церква… і зомбі. Інтригує, правда ж?
Насправді в його історії немає нічого жахливого чи надприродного — усе це Квітка-Основ’яненко використав, щоб краще розкрити головний задум твору. Який саме, зрозумієш після фіналу оповідання. Прочитати ж його дійсно варто: тут є і захопливий динамічний сюжет, і глибокий зміст, і атмосфера Великодня. Навіть якщо вона трохи містична.
Меланхолійний бенкет осені, Максим Рильський
“Я ліг у спокійній певності, що мене збудять великодні дзвони. Але я помилився. Бо скоро я прокинувся — ніби виринув із якоїсь темної печери, де так затишно було лежати, на ясне повітря, — то почув якісь чудні згуки. Власне, дзвони теж гули, але було щось і друге. І те друге — це я знав — мене збудило, я його чув ще вві сні”.
Нехай назва не дивує: це лише одне з багатьох оповідань Максима Рильського, що ввійшли до однойменної збірки. Вони переносять читачів до різних сезонів року, від весни до осені, а одне — Великоднього ранку — описує ранок у цей святковий день.
Для більшості Максим Рильський відомий як поет і перекладач, але мало хто знає, що в доробку автора є і проза. Це переважно ліричні тексти, пройняті елегійним, іноді романтичним настроєм.
Саме такі оповідання та етюди зібрані в цій збірці ранніх творів письменника, і Великоднього ранку не стало винятком. Написана понад сто років тому, це історія не стільки про свято, як про самі емоції та зачарування, яке воно викликає і які впізнає багато читачів навіть сьогодні.
Зберігає традиції та культурну спадщину й казкар з Закарпаття — Володимир Петришко. Читай далі історію про те, як в селі Горінчово відкрився Куточок казкаря, чим він приваблює туристів і які казки там можна почути.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.