Якщо ти колись гортав (-ла) буклети новобудов, то точно знаєш, що у них, зазвичай, зображено щось із розряду фантастики. На яскравих картинках завжди щасливі люди гуляють рівнесенькими доріжками, тримаючи у руках стаканчики із кавою, діти граються на майданчиках, а десь неподалік — школи, садочки і фонтанчики для повного естетичного щастя.
Та, буває, райончик забудовують, а на місці фонтану — клумба з бур’янами, газон у кращому разі поливається весняними дощами, під будинком — максимум МАФ із кавою, колись різнобарвні будинки починають зливатися з навколишнім середовищем українських спальних районів, а на дитячому майданчику стрибають хіба голуби.
Світова забудова знає чимало історій, коли багата уява архітекторів перетворюються на закинуті квартали, в яких люди не мають особливого бажання оселятися.
А от у Катарі сталося маленьке містобудівне диво. Штучний острів Перлина (The Pearl), який 20 років тому зводили на піску й воді, дійсно став цікавою туристичною перлиною.
Той самий момент, коли красивий рендер не залишився в презентації забудовника, а став справжнім, живим і комфортним середовищем для життя. Про архітектурну перлину розповів CNN, а ми переповідаємо найцікавіше.
Перлина серед пустелі — трохи історії
Коли у сусідньому Дубаї почали будувати острови у вигляді пальм (Palm Jumeirah), у Катарі вирішили: а чим ми гірші? Тож на початку 2000-х почали зводити власний штучний острів біля Дохи.
Місце для будівництва вибрали символічне — там, де колись катарці добували справжні перлини. І, певно, це теж зіграло свою роль: замість чергової бетонної декорації на воді з’явився острів, на якому й справді почалося життя.
З висоти The Pearl справді наче намисто — з бухтами, житловими вежами й дрібними “перлинками” у вигляді вілл на воді. Але головне — не форма, а зміст.
Це був перший катарський проект, де житло могли купувати не лише громадяни країни, а й іноземці. І саме тому тут зібрався дуже різний контингент мешканців — від катарських родин до експатів з усього світу. Зокрема один з островів зареєстрований для королівської родини Катару.
За стиль відповідала місцева компанія. І вона вирішила не будувати чергову копію чогось європейського, а змішати середземноморські й арабські мотиви — щоб було красиво, але без кліше.
Не лише красиво, а й розумно
Та головна фішка Перлини навіть не в архітектурі. А в тому, що це місце справді створене для життя.
По-перше, сам факт будівництва штучного острова зазвичай руйнує природне середовище: морські мешканці не витримують такого сусідства, узбережжя змінює свій вигляд. Але у випадку The Pearl все інакше.
Острів спеціально будували на мілководді. Це дозволило мінімізувати шкоду для довкілля. А потім тут почали відновлювати природне середовище й навіть створювати нові місця для життя морських мешканців. Як результат — на острові зараз спокійно себе почувають не лише люди, а й птахи: зокрема, фламінго.
Місцевий еколог Юсеф Алхорр навіть похвалив The Pearl за реальні кроки у сфері сталого розвитку. Тут працює централізована система охолодження будинків, яка споживає значно менше енергії, а частково — взагалі використовує очищені стічні води. Це важливо для регіону, де спека — не сезонне явище, а стиль життя.
Крім цього, на острові постійно організовують прибирання пляжів, є програми екопросвіти для жителів, великий завод з перероблення сміття й продумана інфраструктура для зручного й безпечного пересування.
А ще тут думають про комфорт
Логістика на The Pearl теж не схожа на типову курортну історію. Тут усе зроблено для того, щоб люди справді жили своїм нормальним міським життям, а не почувалися туристами на all inclusive.
По периметру острова облаштовані парки, прогулянкові зони, закриті кондиціоновані доріжки для пішоходів — особливо актуально у спеку. Є пункти зарядки для електрокарів, електричні патрульні машини, місцеві таксі та автобуси, які сполучають острів із метро Дохи.
А ще на The Pearl є зони для занять спортом, пристані для яхт, пляжні зони з водними розвагами, затишні кафе й ресторани.
The Pearl — не для фото в буклеті
У світі є чимало прикладів того, як дуже хотіли зробити “міні-Париж” чи “міні-Венецію”, а вийшло місто-привид.
Наприклад, у Китаї є Тяньду Чженьчжун — проект, який задумували як житловий комплекс для заможних китайців, що мріяли про Париж під боком.
Збудували все за каноном: власна Ейфелева вежа на 106 метрів, французькі квартали й вулички, де за задумом мали б лунати ранкові “бонжур” та витати аромат круасанів.
А вийшло трохи незграбно: мешканців мало, вулиці напівпорожні, хоч і дійсно симпатично.
Є ще Thames Town під Шанхаєм — британське містечко з лондонською архітектурою, червоними телефонними будками й будиночками з каменю. Красиво — для весільних фото. Бо головна функція цього містечка — бути фотозоною для молодят. Жити там якось не дуже прагнуть.
The Pearl у Катарі — зовсім інша історія. Тут не намагалися зробити копію чогось із Європи. Тут будували простір, де буде зручно жити щодня.
Не фотозона. Не декорація. А справжнє місто, в якому є місця для ранкових пробіжок, посиденьок із друзями, екзотичними птахами, дотриманням екологічних стандартів та гарною транспортною системою. Власне, та сама мрія з буклета, яка дійсно стала реальністю.
А тим часом справжня Венеція — та, якою свого часу надихалися архітектори Перлини — щороку бореться зовсім з іншою реальністю — великою водою. Читай далі — чому затоплює Венецію і чи є шанси її врятувати.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.