Одеса ще не встигла висохнути після злив, які перетворили вулиці на ріки, як кліматологи вже говорять, це не випадковість і не сезонна примха. Такі явища — частина нового кліматичного сценарію, у якому опинилася вся Україна.
Спека, повені, бурі та землетруси тепер змінюватимуть одна одну так само швидко, як атмосферні фронти, що летять над країною.
Про стрімкі погодні зміни, які переживає нині Україна, у коментарі Вікна-новини розповіла співробітниця Науково-дослідного інституту агроекології та природокористування НААН України Наталія Зіновчук.
За її словами, те, що ми бачимо зараз — затяжні зливи, повені, різкі перепади температури після спеки — це не тимчасові явища, а ознаки нової кліматичної епохи.
Причина катаклізмів — у русі атмосферних мас
За словами Наталії Зіновчук, сьогодні основним чинником кліматичних аномалій є рух атмосферних мас, який став хаотичним і непередбачуваним.
Раніше можна було прорахувати атмосферні фронти, скласти прогноз. Тепер швидкість їхнього руху настільки велика, що це просто неможливо.
Потоки змішуються, і все дуже залежить від електромагнітного стану Землі, який за останнє десятиліття змінився. Через це, додає вона, усі регіони України приречені на повені й спеку.
Причому ці явища можуть відбуватися одночасно — кілька днів спеки можуть раптово змінитися зливами, що призводять до підтоплень.
Де в Україні можливі землетруси найближчими роками
Зіновчук зазначає, що найбільша небезпека в плані сейсмічної активності чатує на області, розташовані на окраїнах Українського щита — тектонічної плити, що підтримує центральну та північну частини держави.
Водночас усі регіони України є вразливими до кліматичних змін, адже природні процеси вже втратили стабільність.
Особливо це стосується західних, Полтавської та південних областей, які, за словами кліматологині, розташовані поблизу сейсмічно активної зони Вранча.
Протягом найближчих трьох–чотирьох років найбільш вразливими залишаються саме ті області, які лежать на межі тектонічних розломів, — уточнює фахівчиня.
Саме там можливі коливання земної кори та локальні землетруси, що посилюються на тлі загальної кліматичної нестабільності.
Там, де геологічна основа стабільніша, ризик землетрусів менший, однак повністю виключати сейсмічні події не можна.
Кліматичні норми не працюють: погода втрачає стабільність
За словами науковиці, поняття “кліматичні зони” для України фактично втратило сенс. Температури, рівень вологості, тиск і навіть структура ґрунтів змінюються занадто швидко.
Щомісяця наші метеоцентри фіксують відхилення від кліматичної норми — і це вже стало постійною тенденцією, — наголошує Зіновчук.
Україна, як і весь світ, переживає період нестабільності, де погодні явища набувають екстремального характеру: від спеки до бур, від пилових буревіїв до снігопадів посеред весни.
Війна не змінює клімат, але посилює екологічну кризу
І хоча клімат диктує нові правила, ще один фактор додає напруги — війна. Вона не впливає безпосередньо на кліматичні процеси, але суттєво погіршує стан екології, множачи наслідки того, що відбувається у довкіллі. Через неї руйнуються природні екосистеми, знищуються ліси, забруднюється вода, ґрунт і повітря.
Кліматичні явища сьогодні впливають на довкілля навіть сильніше, ніж антропогенна діяльність людини. Але війна додатково забруднює повітря, ґрунт, воду. Це подвійне навантаження — екологічне і кліматичне.
У поєднанні з кліматичними катастрофами це стає подвійним ударом для довкілля — природні процеси та наслідки воєнних дій посилюють одне одного, створюючи небезпечне середовище для життя людини і природи.
Сучасні технології — шанс урятувати планету від катаклізмів
Наталія Зіновчук називає кілька технологій, які можуть допомогти людству пом’якшити наслідки кліматичних катаклізмів.
Одна з них — видобуток вологи з атмосфери, що дозволяє зменшити кількість опадів і, відповідно, ризик раптових повеней.
Інша — очищення світового океану від пластику, завдяки чому він знову може виконувати свою природну функцію охолодження Землі.
Не менш важливою є планова дегазація магматичних плюмів — встановлення спеціальних систем поблизу вулканів і сейсмічно активних зон, які контролюють вивільнення газів і знижують імовірність землетрусів.
Це не фантастика, а напрями, які вже розробляються у світі. Людство має не боротися з кліматом, а вчитися співіснувати з ним, — підсумовує Наталія Зіновчук.
Читай також, як глобальне потепління змінить наше харчування, виготовлення яких продуктів під загрозою і чому стане менше кухарів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!