Він вийшов пішки з ще окупованого Херсона, аби стати до лав Збройних сил України. Андрій Резніченко на псевдо Козак служив у 72 окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
На жаль, чоловік загинув, під час виконання бойового завдання біля села Терни на Лиманському напрямку. Його вбив ворожий авіаобстріл прямим влучанням у бліндаж.
Хлопці згоріли живцем. Ми дістали їх через чотири дні, коли все загасло… у нас не було шансів туди підійти. Мало що залишилося, все вигоріло, — каже побратим на псевдо Шумахер.
З військовим попрощалися в Києві на Майдані Незалежності. Йому було лише 36.
— Він став мені братом, наче сімʼя. Доброзичлива, щира людина, — пригадує побратим Ярослав Кучеренко.
Інший військовий на псевдо Магніт каже: з Козаком разом ходили на штурми. У чоловіка не було страху перед ворогом, і його загибель — це важка втрата.
— Це було не просто псевдо. Він був народжений Козаком, йшов на всі завдання, — каже Шумахер.
У Козака залишилися 16-річна донька Христина.
Раніше ми розповідали тобі історію кохання, яку перервала війна: як прикордонниця пережила втрату коханого, читай за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!