Українська економіка переосмислила себе, щоб перелаштуватися на реалії воєнного часу. Показники стали на чверть меншими, ніж у 2021 році. Проте вперше з 2022 року вона стала стійкішою за російську в деяких ключових аспектах.
Центральний банк України прогнозував зростання ВВП на 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а процентні ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчого рівня за 30 місяців.
У Росії ж ставки незабаром досягнуть 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки перебувають на межі краху, а ВВП має зрости лише на 0,5-1,5%.
Проте, як би Україні не вдавалося ефективно тримати на плаву економіку, є низка викликів: продовження війни, скорочення внутрішніх ресурсів та Дональд Трамп. The Economist поговорили з аналітиками та оцінили шанси України в економічній війні.
Як українська економіка вистояла з 2022 по 2024 рік
Економічна історія України з 2022 року мала три етапи. У першому було введено воєнний стан і 14 мільйонів людей покинули свої домівки. Росія заблокувала чорноморські порти, перекривши український експорт.
Дії центробанку були підпорядковані військовим цілям, а у першому півріччі 2022 року він фінансував половину державного дефіциту. Інфляція зросла, а показник ВВП скоротився на третину.
Другий етап розпочався після того, як Україна відбила наступ Росії на півдні країни в середині 2022. ВВП стабілізувався, а угода за посередництва ООН дозволила Україні знову відвантажувати зерно.
Для боротьби з інфляцією на початку 2023 року Україна підписала пакет з МВФ. Центральний банк припинив монетизацію дефіциту бюджету. У міру надходження допомоги валютні резерви відновлювалися.
Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду та компаніям захистити діяльність від війни. Одним з пріоритетів був захист виробничих активів від російських ракет.
У безпечніших західних регіонах будували індустріальні парки. Підприємства інвестували за кордон, щоб захистити свої доходи від війни. Але досі поставала задача перерозподілу потреб на час тривалого конфлікту.
Державні витрати зросли більш ніж удвічі, і тепер вони становлять дві третини ВВП, порівняно з 41% у 2021 році.
У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати зернову угоду. Україна відповіла відкриттям власного морського коридору, захищаючи його завдяки чудовій кампанії стримування на морі за допомогою безпілотників і ракет.
Це дозволило їй відновити постачання не лише зерна, а й металів і мінералів, що є другим за величиною експортом. Ці заходи разом із допомогою партнерів не дозволили Росії позбавити Україну ресурсів.
Але у 2025 починається третій етап, під час якого економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею енергетики, людей і грошей.
Економіка України 2025: які шанси та виклики
У 2022 році, а згодом навесні та влітку 2024 Росія безжально атакувала українську електромережу. Попри постійний ремонт, країна може розраховувати на менше половини з 36 гігаватів (ГВт) потужностей, які вона могла використати до війни.
Але країна краще підготувалася до таких потрясінь. У грудні збільшився імпорт електроенергії з ЄС майже на чверть до 2,1 ГВт. Багато виробників харчових продуктів зброджують залишки своєї діяльності в біогаз, який вони використовують на місці.
Фермери та інші підприємці забезпечують себе дизельними генераторами. Підприємства середнього розміру часто мають установки на природному газі, які іноді поєднують із вітровою та сонячною енергією. Промислові фірми використовують усе це разом з імпортом, щоб уникнути відключень.
Стратегії подолання та поточні ремонти стримують середній дефіцит електроенергії в країні на рівні 6% від загального попиту у 2025 році та 3% у 2026 році, розповів голова Національного банку України Андрій Пишний.
Бізнес скаржиться на багаторазове зростання цін на електроенергію з початку війни, навіть якщо дефіциту немає. Тимофій Милованов з Київської школи економіки вважає, що у 2025 році проблеми з електроенергією можуть зменшити зростання ВВП на один відсотковий пункт.
Дефіцит кадрів: наскільки скоротилася кількість робочого населення
Інший виклик — брак робочих рук. З 2022 року мобілізація, міграція та війна спричинили скорочення робочої сили більш ніж на п’яту частину до 13 мільйонів людей.
Попит високий: кількість вакансій сягнула 65 000 на тиждень, порівняно з 7 000 у перші тижні війни, але в середньому однією вакансією цікавляться 1,3 людини, порівняно з двома у 2021 році.
Міністерства економіки та оборони застрягли в перетягуванні каната щодо мобілізації. Цивільне керівництво України поки що відхилило максималістські вимоги воєначальників щодо більших темпів мобілізації.
Навіть ті галузі, які вважаються критичними, можуть забронювати лише половину своїх працівників від мобілізації.
Найняти жінок складно: тих, хто емігрував за кордон, майже стільки ж, скільки чоловіків, які перебувають на фронті або повернулися з нього непрацездатними, каже Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.
Як Україна намагається впоратися з браком коштів та до чого тут Трамп
Третя проблема — дефіцит коштів. Малі ферми та фірми намагаються запозичити гроші для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат практично неможливо. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутку.
Уряд також витрачає набагато більше грошей, ніж вкладає у свою кишеню. У 2025 році дефіцит бюджету складе близько 20% ВВП. Майже вся сума — 38 мільярдів доларів — буде профінансована із зовнішніх джерел.
У червні G7 погодилася виплатити Україні борговий пакет на 50 мільярдів доларів, який має бути погашений коштом відсотків, отриманих від російських суверенних активів на суму 260 мільярдів євро.
На початку грудня США передала 20 мільярдів доларів до фонду Світового банку, який Україна може використовувати для невійськових цілей. Хоча очікується, що новий президент Трамп може ускладнити Україні доступ до грошей.
Україна, ймовірно, все одно зможе прожити без американських коштів у 2025 році. Разом із траншем у 18 мільярдів євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів G7 заповнять прогалину, залишену США.
Україна також має великі валютні резерви. Прогнозується, що до кінця 2024 року вони зростуть до 43 мільярдів доларів — обсяг імпорту за п’ять місяців.
Проте, якщо США таки припинить допомогу, Україна може залишитися без фінансування вже у 2026 році.
Уряди ЄС, які страждають від обмеження грошей і політично слабкі, можуть мати труднощі в оплаті ще один великий рахунок.
І здатність України збирати більше на батьківщині обмежена: пропозиція підвищити податки на 4-5% ВВП була відкликана цього літа після різкого спротиву.
Нагадаємо, що Нацбанк спрогнозував підвищення рівня інфляції до 10% у 2025 році.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.