Осіннє зростання цін на споживчі товари та послуги в Україні серйозно вдарило по гаманцях громадян.
У вересні інфляція сягнула 8,6% у річному вимірі, і це ще не кінець.
Хоча цей показник значно нижчий, ніж 20% рівень, зафіксований у 2022 році, індекс споживчих настроїв демонструє песимізм, опустившись до 72,6 пункту, повідомляє Громадське. Для порівняння, у серпні він становив 80 пунктів, а показник нижче 100 вказує на переважання негативних настроїв серед громадян.
Чинники інфляції: зростання витрат на енергоресурси та несприятливий врожай
Інфляцію в Україні підживлює зростання витрат на енергоресурси та оплату праці, розповідає голова фінансового комітету Верховної Ради, Данило Гетманцев.
Водночас якщо йдеться про сільськогосподарські культури, багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту, — зазначає Гетманцев.
У Національному банку, відповідальному за контроль рівня споживчих цін, вказують і на інші чинники, що спричиняють нинішнє зростання інфляції. Зростання вартості сирих продуктів, зокрема картоплі, призвело до здорожчання оброблених товарів, таких як картопляні чипси, і цей фактор й далі розкручує інфляцію.
Фото: Depositphotos
Що дорожчає найбільше: від комуналки до борщового набору
На першому місці за темпами зростання цін опинилися комунальні послуги. Вартість води, електроенергії, газу та оренди житла зросла на 18,7% у річному вимірі. Слідом за ними — медичні послуги, вартість яких збільшилась на 11,9% через високий попит, і освіта, де річне зростання цін сягнуло 12%.
Це пов’язано з сезонними коригуваннями тарифів, — зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Утім, особливу тривогу викликає подорожчання харчових продуктів, яке торкається абсолютно всіх громадян.
У категорії борщового набору капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, а вершкове масло — на 24,9%. Причинами таких різких змін економіст Ілля Несходовський називає важкі кліматичні умови цього року, зокрема надмірну спеку, що знизило врожайність овочів і фруктів.
Фото:Pexels
Імпортна залежність та вплив на ціни молочних продуктів
Високі ціни також зумовлені зростанням залежності від імпорту, особливо у секторі молочних продуктів. У жовтні обсяги імпорту вершкового масла зросли на 76% у порівнянні з попереднім місяцем, а кисломолочних продуктів — на 11%.
Відповідно, ціна на ці продукти також піднялася. Крім того, світовий попит на соняшникову сировину призвів до можливого подорожчання соняшникової олії в Україні.
Чи стаємо ми біднішими? Витрати на продукти зростають швидше, ніж доходи
В цілому зростання цін призводить до того, що платоспроможність населення зменшується, оскільки є певний лаг між тим, як зростають ціни, а потім зарплати, — зазначає економістка Марія Томіліна.
Через цей розрив українці змушені витрачати значно більшу частину своїх доходів на базові продукти, порівняно з європейцями.
Наприклад, кілограм картоплі в українських супермаркетах коштує 26,89 грн, тоді як у Німеччині — 43,65 грн. Однак середня зарплата в Німеччині перевищує українську майже в десять разів. У Польщі, де зарплати у чотири рази вищі за українські, картопля коштує 34,65 грн за кілограм, яблука — 39,6 грн, а літр молока — 40 грн.
Фото: Pexels
Прогнози Національного банку: чи допоможе зростання зарплат
Національний банк України прогнозує, що номінальна заробітна плата до кінця 2024 року зросте на 16,1%, а реальна — на 9,7%, що дещо перевищить річний рівень інфляції.
Проте, за словами очільника аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital, Олександра Паращія, підвищення тарифів на електроенергію та газ у зимовий період може спричинити подальше подорожчання товарів та послуг, і це, ймовірно, буде важко стримати.
Як оптимізувати бюджет в умовах інфляції: поради від експертів
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує інфляцію на рівні 10% за підсумками року. У таких умовах важливо ретельно контролювати власні витрати.
Деякі споживачі будуть змінювати свої вподобання — можливо, переходити на більше дешеві продукти, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
Правило 50-30-20: адаптація до українських реалій
Фінансова консультантка Софія Фединяк рекомендує використовувати адаптоване правило 50-30-20: 70% доходів витрачати на базові потреби, 20% — на менш необхідні речі, і 10% відкладати.
Вкладення в облігації або депозити може допомогти захистити заощадження від інфляції, зауважує Марія Томіліна. За її словами, річна дохідність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) складає 14,7%, що перевищує поточний прогнозований рівень інфляції в 6,6%.
Фото: Pexels
Як адаптуватися до нових економічних реалій
На тлі зростання цін для українців головним завданням стає адаптація до нових економічних реалій. Раціоналізація витрат, контроль над власним бюджетом, пошук додаткових джерел доходу та підвищення фінансової грамотності — це ключові кроки для стабілізації особистих фінансів в умовах інфляції.
Зокрема, поліпшення фінансової грамотності може допомогти уникнути необдуманих витрат та краще впоратися з кризою. Більше практичних порад, як ефективно керувати фінансами під час війни, ти можеш знайти у матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!