За кордоном перебувають близько 6 млн українських біженців. Це найбільший рух біженців в Європі після Другої світової війни. Звісно, це мало вплив на економіки країн ЄС, адже вони забезпечували українців житлом та соціальними виплатами.
Але українці також принесли чимало для економіки різних країн. Вони витрачали кошти, влаштовувалися на роботу та платили податки. Тож, як українські біженці впливають на економіку країн Європи.
Вплив біженців на економіку ЄС
Українські біженці створили тиск на фінансову систему Європи, яка боролася з наслідками після пандемії Covid-19. Крім цього, багато біженців — це українки з дітьми, тому це ще спричинило навантаження на систему освіти та охорони здоров’я.
За даними МВФ, ЄС витратив приблизно €30-37 млрд, щоб прийняти мігрантів з України. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. Але з іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу, пише BBC Україна.
Але попри такий виклик для економіки країн ЄС, українські мігранти підтримують економіки країн, в яких перебувають. А коли українці ще й отримують право на тимчасовий захист, вони можуть працевлаштовуватися, а отже — платити податки. Тому вони стали частиною європейської робочої сили.
— Присутність українців до певної міри компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії, — пояснює голова НБУ Андрій Пишний. Він каже, що ця присутність стимулювала споживчі ринки та компенсувала нестачу трудового капіталу в ЄС.
За 2022 рік витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі — до $2 млрд на місяць.
Найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%), адже вони прийняли найбільше українців.
Але такі витрати країнам повертаються, наприклад, працевлаштовані українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків.
Радіо Свобода повідомляє, що українці за кордоном витратили $20 млрд (або 10% від довоєнного ВВП). Стільки ж Україна може втратити, якщо після війни біженці не повернуться додому, вважають аналітики Bloomberg.
Вплив на торгівлю
Українські біженці виїжджали за кордон фактично з порожніми руками. Тому за кордоном їм доводилося купляти предмети побуту, одяг та інші товари. Представниця департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Туча у коментарі Радіо Свобода розповіла, що попри весь фінансовий та логістичний тягар прийому біженців, у багатьох державах Європи спостерігався сплеск торгівлі. Вона акцентує, що карткові розрахунки українців за кордоном зросли втричі.
Фото:Pexels
У НБУ зазначають, що окремі економісти констатували значний вплив українців на роздрібні продажі. Так, українські мігранти призвели до короткочасного сплеску роздрібної торгівлі та приватного споживання в Польщі й Естонії, проте вже з червня 2022 року їх обсяги повернулися на довоєнний рівень.
Витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень. Зокрема, найбільше зростання спостерігалося в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині — понад 20% р/р, у Чехії і Польщі — близько 18% р/р, а у Єврозоні — до майже 10% р/р.
Також присутність українських мігрантів мала вплив на ринки нерухомості країн їхнього перебування.
Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво зросла. Наприклад, у Польщі у квітні 2022 ціна була на 20% вищою, ніж на початку року.
Нова робоча сила та податки
Приплив робочої сили та витрати українських мігрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив мігрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів, пише НБУ.
Витрати українських мігрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання.
У звіті Єврокомісії вказано, що для зросту економіки ЄС треба враховувати проблему нестачі кадрів та залучати мігрантів. Українці частково допомагають розв’язувати цю проблему.
За даними Євростату, станом на кінець літа 2023 року, у країнах ЄС перебували 4,2 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. Серед них понад третина — діти, ще частина — люди непрацездатного віку. Але майже 60% українців можуть працювати або вже працюють.
— Близько 1,5 мільйона українців, це цифра станом на квітень 2023 року, підписали контракт, тобто знайшли роботу, — сказав єврокомісар Ніколя Шміт, посилаючись на дані державних служб зайнятості у 19 країнах ЄС. А вже у жовтні 2023 року ця цифра зросла до 1,87 млн підписаних контрактів.
Фото: Pexels
Найбільше українців виїхали до Польщі, відповідно там спостерігається найбільше працевлаштованих українців. Майже 70%, які мають тимчасовий захист, знайшли роботу. Деякі українці можуть бути частково зайнятими.
Дослідження Oxford economics у травні 2022 показало: якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила зросте додатково на 210 тис. (1.2%) до 2030 року, а потенційний ВВП — на 1.2%. Натомість приплив у 1 млн мігрантів збільшить робочу силу на 370 тис. (2.1%), а потенційний ВВП — на 2.0% до 2030 року.
Але, порівнюючи з Німеччиною, відсоток працевлаштованих все одно більший — у Німеччині лише 50% українців з тимчасовим захистом мають роботу. Але у Німеччині, перші ніж працевлаштуватися, треба вивчити мову.
Українців, які реєструються як підприємці, також більше у Польщі. У 2022 році вони сплатили соціальні внески в крані у розмірі $927 млн, цього року прогнозують зростання цих платежів до 50% — близько $1,4 млрд.
Українці й цифрові технології в Європі
Український застосунок Дія став для українців справжнім рятівником. У ньому відображаються усі необхідні документи, які прирівняні до паперових. Можна заплатити штрафи, оформити низку послуг та навіть проголосувати за певні події. В Дії проводилися опитування щодо учасників Нацвідбору на Євробачення, а також щодо декомунізації Батьківщини-мати в Києві. Та головною перевагою, напевно, залишаються цифрові документи.
Фото: Pexels
Країни Європи були вражені цим застосунком, вже у травні 2022 року міністр Михайло Федоров повідомив, що три країни хочуть впровадити такий самий застосунок.
— Наприклад, Молдова вже зараз ухвалює необхідні законодавчі зміни для визнання Дії. З Польщею ми реалізуємо технічну інтеграцію для відображення українських документів у їхньому застосунку. Вдячний за те, що всі міністри висловили готовність швидко інтегрувати цифрові документи в Дії до національних систем.
Принаймні три країни — Словаччина, Болгарія та Молдова — хочуть повторити успіх Дії та впровадити такий застосунок у своїх країнах, — розповів Федоров.
Багато українських біженців працевлаштовуються, чим допомагають економікам різних країн. Найбільше українців працюють у Польщі та Німеччині, але восени Німеччина ввела нові умови працевлаштування українських біженців.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.