Менш як 60 000 людей, а це 0,001% населення світу, контролюють утричі більше багатства, ніж бідніша частина людства. Авторитетний Звіт про світову нерівність, заснований на даних, зібраних 200 дослідниками, стверджує, що глобальна нерівність досягла таких крайнощів, що термінові дії стали необхідними.
Дослідники додають, що 10% найбагатших заробляють більше, ніж інші 90% разом узяті, тоді як найбідніша половина отримує менш як 10% від загального світового заробітку.
Майже в кожному регіоні 1% найбагатших був багатшим, ніж 90% нижчих разом узятих. До того ж стрімко зростає нерівність концентрації багатства в одних руках.
Рікардо Гомес-Каррера з Паризької школи економіки заявив, що результатом таких змін є світ, у якому крихітна меншість володіє “безпрецедентною фінансовою владою”
Тоді як мільярди залишаються позбавленими навіть базової економічної стабільності, — цитує дослідника The Guardian.
Як фінансова нерівність впливає на різні аспекти життя
Частка активів найбагатших людей світу зросла з майже 4% у 1995 році до понад 6%. Багатство мультимільйонерів збільшувалося приблизно на 8% щорічно з 1990-х років.
Французький економіст Том Пікетті заявив, що хоча нерівність довгий час була визначальною рисою світової економіки, у 2025 вона досягла рівнів, які “потребують термінової уваги”.
За словами авторів дослідження, зменшення нерівності — це не лише про справедливість, а й про стійкість економік, стабільність демократій та життєздатність планети. Було виявлено, що нерівність можливостей підживлює нерівність результатів.
Наприклад, витрати на освіту на одну дитину в Європі та Північній Америці більш ніж у 40 разів перевищують показники в країнах Африки на південь від Сахари. Цей розрив приблизно втричі перевищує ВВП на душу населення.
Нерівність також стає причиною проблем у глобальній фінансовій системі, яка працює на користь багатих країн. Розвинені економіки можуть брати дешеві позики та інвестувати за кордоном з вищою прибутковістю.
Гендерна нерівність та вплив на екологію
Посилюється і гендерна нерівність. Розрив в оплаті праці зберігається в усіх регіонах. За винятком неоплачуваної роботи, жінки досі заробляють в середньому лише 61% від того, що заробляють чоловіки за робочу годину. Якщо враховувати неоплачувану працю, цей показник падає до лише 32%.
Крім цього, заможні люди посилюють кліматичну кризу своїми інвестиціями. Глобальні дані показують, що на найбіднішу половину населення світу припадає лише 3% викидів вуглецю, пов’язаних з приватною власністю капіталу, тоді як на найбагатші 10% припадає близько 77% викидів.
Зазначається, що ті, хто спричиняє менше викидів, а це переважно населення країн з низьким рівнем доходу, стануть більш вразливими до кліматичних потрясінь. Водночас ті, хто провокує більші викиди, захищені від впливу змін завдяки своїм доходам.
На думку дослідження, нерівність можна зменшити, зокрема, шляхом державних інвестицій в освіту та охорону здоров’я, а також за допомогою ефективних програм оподаткування та перерозподілу. Нині в багатьох країнах надбагаті уникають оподаткування.
Раніше ми також розповідали про результати ще одного дослідження, яке вказує, що жінки досі обіймають набагато менше керівних посад.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!