Українку номінували на Варшав’янку року — поляки розкритикували рішення

Юлія Хоменко редакторка сайту
Українку номінували на Варшав’янку року — поляки розкритикували рішення

Фото Facebook

Номінація 19-річної Кіри Сухобойченко, уродженки Євпаторії, на премію Варшав’янка року спричинила хвилю хейту та ксенофобських коментарів у польських соцмережах. Про це повідомляє видання Zycie Warszawy.

Премія, започаткована понад сто років тому, щороку відзначає жінок, які роблять помітний внесок у розвиток і життя польської столиці. Цьогоріч до списку фіналісток увійшли дев’ять жінок — серед них і Кіра, яка переїхала до Варшави ще дитиною.

Хто така Кіра Сухобойченко

Кіра живе у Польщі з восьми років. Вона навчалася у варшавських школах, була радницею молодіжної ради району Урсинів, створила фонд Летючі рюкзаки й ініціювала святкування Міжнародного дня рюкзака.

Сьогодні вона координує Центр інтеграції та адаптації українців і поляків у Варшаві, допомагаючи людям порозумітися та знайти спільну мову.

Її ініціативи неодноразово визнавали на міжнародному рівні: дівчина двічі виступала на конференціях TEDx, отримувала премії імені Марії Кюрі-Склодовської, Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також потрапила до переліку LinkedIn Top Voices за версією Forbes Women.

Реакція соцмереж

Попри відкриті правила конкурсу — брати участь може будь-яка жінка, яка сприяє розвитку Варшави — після публікації списку фіналісток сторінка міської влади у Facebook вибухнула коментарями.

Під постом з’явилося близько п’яти тисяч повідомлень, більшість із них — ксенофобського змісту.

Влада — мовчить, депутати — обурені

Адміністратори сторінки міської ради не видалили образливі коментарі, що викликало обурення частини депутатів.

Членкиня ради Зофія Смелка-Лещинська звернулася із запитом до мера Варшави Рафала Тшасковського, вимагаючи реагування.

Вона наголосила, що бездіяльність влади створює враження мовчазної згоди на мову ворожнечі й суперечить цінностям відкритості, які проголошує Варшава.

Смелка-Лещинська закликала запровадити постійну модерацію коментарів, розробити правила реагування на хейт і, за потреби, обмежувати можливість коментування, якщо влада не може гарантувати безпечний простір для обговорення.

На тлі суперечок у Варшаві саме історія Ярослави Гресь стала прикладом зовсім іншого підходу до визнання — коли талант, професійність і соціальний вплив не мають національних кордонів.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Категорії: Для тебе Новини