Три з половиною роки війни. Мільйони українців продовжують жити в країнах ЄС зі статусом тимчасового захисту. Та на тлі фінансового навантаження та внутрішньої критики в деяких державах дедалі частіше постає запитання: як довго має тривати така підтримка — і в якому обсязі?
Центром нової хвилі обговорень стала Німеччина. Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер закликав урівняти соціальні виплати для українських біженців з допомогою, яку отримують інші категорії шукачів прихистку.
Як саме може змінитися підтримка? І чим німецька модель відрізняється від політики інших країн ЄС? На ці питання відповідає аналіз, підготовлений Deutsche Welle.
Німеччина: одна з країн, яка підтримує
Сьогодні українці в Німеччині отримують допомогу на рівні громадян країни, які перебувають без роботи. Наприклад, доросла особа без сім’ї щомісяця має право на 563 євро. Додатково держава покриває витрати на оренду житла (у межах нормативів) і забезпечує повне медичне страхування.
Такий підхід дозволяє інтегрувати українців у суспільство: вони можуть одразу працювати, проходити мовні курси та навчальні програми. Це суттєво відрізняє Німеччину від багатьох інших країн ЄС, де біженці іноді роками чекають на дозвіл на працевлаштування.
Однак Маркус Зедер вважає ці умови надто ліберальними. Він пропонує зменшити виплати до рівня 353-441 євро — саме стільки отримують інші шукачі притулку.
За його словами, це дозволить знизити навантаження на бюджет і зробити країну менш привабливою для тих, хто шукає не захисту, а винятково фінансової вигоди.
Єдиний статус — різна допомога: як в інших країнах ЄС
Хоча всі українці в ЄС мають право на тимчасовий захист, сама директива ЄС не визначає розмір грошової допомоги. Кожна країна вирішує це самостійно — саме тому рівень підтримки в різних державах суттєво відрізняється.
Польща: акцент на можливостях, а не виплата
У Польщі пряма фінансова підтримка для дорослих українців була згорнута. Раніше діяла разова виплата у 300 злотих (приблизно 70 євро), але її скасували.
Натомість українці можуть отримати ідентифікаційний номер PESEL, що відкриває доступ до працевлаштування, освіти та безоплатної медицини. Також держава надає допомогу на дітей — майже 190 євро на першу дитину.
Угорщина: одна з найжорсткіших політик
З літа 2024 року уряд Віктора Орбана визнав частину західних регіонів України безпечними, тому багато новоприбулих втрачають право на безкоштовне житло. Розмір допомоги один із найнижчих у ЄС: приблизно 55 євро на дорослого та 34 — на дитину.
Швеція: виплати — щодня, не щомісяця
У Швеції діє інша система: виплати нараховуються щоденно. Доросла людина, яка проживає окремо, отримує загалом 180-190 євро на місяць, а на дитину — близько 140 євро. Медичні послуги надаються лише в екстрених випадках, на відміну від повного покриття у Німеччині.
Велика Британія: допомога — за умовами
Фінансова підтримка у Британії залежить від конкретних обставин людини. Існують виплати на дітей (від 20 до 30 євро на тиждень), а також для пенсіонерів — близько 230 євро щотижнево.
Діє програма Homes for Ukraine, за якою громадяни можуть надавати житло українцям і отримувати за це компенсацію. Крім того, новоприбулі отримують одноразову допомогу — приблизно 230 євро.
Що далі
Пропозиція Зедера — це сигнал про зміну політичного настрою не лише в Німеччині, а й в Європі загалом. В умовах виборів, економічного тиску та зміни пріоритетів усе частіше звучать заклики до перегляду механізмів допомоги.
Для українців це може означати новий етап адаптації — із меншими виплатами, але, можливо, з більшим акцентом на власну активність, роботу та інтеграцію.
Раніше ми розповідали про основні ознаки тривоги у дітей-біженців та рекомендації психіатра, як допомогти їм справитися з емоційним навантаженням у складних життєвих обставинах.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!