Приморські сходи та Кирилівська церква: ще 19 пам’яток отримали особливий статус ЮНЕСКО

Юлія Хоменко редакторка сайту
ЮНЕСКО захистило 19 пам'яток України

Фото Depositphotos

Україна продовжує зміцнювати оборону на культурному фронті. Світова спільнота визнала ще 19 українських пам’яток об’єктами виняткової цінності для людства, надавши їм особливий міжнародний статус. Тепер за будь-яку шкоду, завдану цим спорудам, агресору загрожує не просто осуд, а конкретна кримінальна відповідальність на рівні міжнародних судів.

Відповідне рішення було ухвалене  Міністерством культури України.

Які об’єкти культурної спадщини отримали посилений захист ЮНЕСКО

До оновленого переліку увійшли знакові архітектурні ансамблі з різних куточків України — від Одеси до Чернігова. Тепер Блакитний щит (міжнародне маркування захисту) офіційно прикриває:

  • Одещина: Аккерманська фортеця, Приморські сходи, Одеський художній музей, Музей західного і східного мистецтва, Одеська національна наукова бібліотека та будівля Кірхи (Церква Св. Павла);
  • Харків: Успенський та Покровський собори, а також драматичний театр ім. Тараса Шевченка;
  • Сумщина: Палац Кеніга у Тростянці, Мовчанський монастир у Путивлі, а також Воскресенська церква, Спасо-Преображенський та Троїцький собори в самих Сумах;
  • Чернігів: Борисоглібський собор;
  • Київ: Кирилівська церква;
  • Житомирщина: Городище літописного Іскоростеня;
  • Запоріжжя: Археологічний комплекс Острів Байда;
  • Івано-Франківськ: Музей мистецтв Прикарпаття.

Загалом, як повідомляють у Мінкульті, список культурних цінностей під посиленим захистом в Україні зріс до 46 об’єктів.

Що означає посилений захист ЮНЕСКО під час війни

Отримання цього статусу — це не просто престижна відзнака, а реальний механізм стримування та покарання. Згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року, атака на такі об’єкти кваліфікується як серйозний воєнний злочин.

Україна стала однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом, — наголосила Тетяна Бережна, міністерка культури та стратегічних комунікацій.

Посадовиця запевнила, що відомство не зупинятиметься і продовжить роботу над розширенням цього списку, аби створити максимальний імунітет для української історії.

Важливо розуміти, що Україна створює унікальний прецедент. За словами заступниці міністра Анастасії Бондар, наша держава першою у світі успішно застосовує механізми спеціального моніторингу та посиленого захисту безпосередньо в умовах активних бойових дій.

Для отримання такого статусу об’єкти мають відповідати суворим критеріям: мати виняткову цінність для людства, бути захищеними національним законодавством та, що найважливіше, не використовуватися у військових цілях.

Ліна Дорошенко, національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції, підкреслила стратегічне значення цього рішення:

Ми демонструємо світові, що навіть під щоденними ракетними атаками можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного права. Це унікальний досвід для всього світу в XXI столітті.

Тепер будь-яке посягання на ці пам’ятки з боку РФ тягне за собою невідворотну подвійну відповідальність — як для держави-агресора, так і персонально для виконавців злочинних наказів.

Символічно, що це визнання надійшло майже одночасно з важливими новинами з Парижа. Держава офіційно закріпила охоронний статус сокальської сорочки за унікальною вишивкою. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Категорії: Для тебе Новини