Попри складні реалії війни, українські підлітки активно планують своє майбутнє, а питання вибору між навчанням в Україні та за кордоном стає дедалі гострішим.
За даними Міністерства освіти і науки, у 2024 році до вишів вступило найменше студентів за останні три роки, проте на 2025 рік очікується значне зростання кількості вступників на всі рівні освіти — до півмільйона осіб.
Водночас, кількість бюджетних місць для бакалаврів у 2025 році скоротили до 80 тисяч.
Рубрика поспілкувалася з провідною профорієнтологинею Оленою Полнарьовою, щоб розібратися, які фактори впливають на рішення випускників та їхніх батьків, які спеціальності лідирують у виборі, та як допомогти підліткам знайти свій шлях у нових реаліях.
Війна змінює вибір: безпека та “універсальні професії”
Війна кардинально змінила підходи до вибору майбутньої професії. Навіть 14-15-річні підлітки вже сьогодні замислюються, чи зможуть вони забезпечити себе, якщо вторгнення затягнеться.
Батьки ж, своєю чергою, шукають вічні та безпечні професії, які дозволять їхнім дітям вижити за будь-яких умов.
Засновниця центру профорієнтації для підлітків, Олена Полнарьова, зазначає, що близько 40% батьків шукають універсальні професії, які дозволять працювати як в Україні, так і за кордоном.
Існує також тривога щодо спеціальностей, пов’язаних з обов’язковим військовим обліком, таких як фармацевт чи лікар.
Водночас, приблизно 10% юнаків сьогодні бачать своє майбутнє виключно у військовій сфері.
Знецінювати мрію дитини — не мій шлях. Я завжди пояснюю, що задача дорослих — не забороняти, а розширювати горизонт, — підкреслює експертка.
Ілюзії проти реальності: популярні, але не завжди зрозумілі фахи
Часто підлітки обирають професії, керуючись їхньою крутістю, перспективністю чи обіцянками високих зарплат.
Особливо це стосується IT-сфери, куди прагнуть навіть гуманітарії. Однак, за словами Полнарьової, багато хто не розуміє суті роботи в IT, адже це широка галузь, а не одна професія.
Інженерні та робітничі спеціальності (сантехнік, електрик), які насправді високооплачувані та затребувані, часто ігноруються молоддю як “радянські” чи “нецікаві”.
Проте, коли профорієнтологи показують можливості сучасної інженерії з високими зарплатами та перспективами роботи в ЄС чи США, багато хто змінює свою думку.
Україна чи за кордон: складний вибір
Ситуація з вибором між українською та закордонною освітою відрізняється залежно від віку учнів:
- Серед 9-10-класників: 20% планують вступати за кордон, 30% — в Україні, а 50% ще не визначились. Багато хто вагається через мовний бар’єр та адаптацію.
- Серед 11-класників: якщо підліток вже перебуває за кордоном, повернення в Україну для навчання розглядається рідко. За статистикою центру Олени Полнарьової, близько 35% тих, хто залишився в Україні, планують вступати за межами країни.
Основними мотивами для батьків, що обирають закордонну освіту, є безпека, стабільність та якісна освіта.
У 2023–2024 навчальному році, наприклад, у сусідній Польщі навчалося понад 45 тисяч українських студентів.
Проте, соціологічні дослідження показують, що лише 53% молоді віком 14-19 років бажають залишитися в Україні.
Коли вибір — це компроміс: реалії профорієнтації
Психолог, комунікаційник, режисер, маркетолог — ці універсальні професії популярні, але потребують ідеального знання мови, не лише академічного, а й з розумінням культурного контексту.
Олена Полнарьова розповідає про випадки, коли мрії підлітків доводиться коригувати з урахуванням реальних можливостей.
Наприклад, дівчина, що мріяла про психотерапію в Німеччині, через мовні складнощі обрала фах реабілітолога.
А інша, що захоплювалася візажем, пішла на графічний дизайн, паралельно відвідуючи курси макіяжу, щоб задовольнити вимоги батьків щодо серйозної професії.
Типовою є також ситуація, коли батьки прагнуть “кудись вступити” дитину за кордоном, незважаючи на її інтереси.
У таких випадках профорієнтологи допомагають знайти компромісні рішення, поєднуючи формальну освіту з практичними навичками через додаткові курси.
Освіта в Україні: доступність та усвідомлений вибір
Значна частина родин все ж обирає навчання в Україні.
Причини різні:
- Ресурси: якщо дитина не надто мотивована або має низький рівень англійської, дороге навчання за кордоном може виявитися недоцільним.
- Доступність: в Україні часто легше вступити, зокрема на бюджет, завдяки зниженню конкуренції через демографічний спад та еміграцію.
- Вартість: навіть платне навчання в українських вишах, за винятком топових, залишається доступнішим у порівнянні з європейськими чи британськими університетами.
Експертка наводить приклад 10-класника, який зацікавився інтернет-маркетингом, і для його батьків навчання в українському університеті виявилося цілком реалістичним.
Інша дівчина, захоплена картографією, категорично відмовилася від навчання в Німеччині, обравши свідоме бажання жити й працювати в Україні.
Підтримка батьків: ключ до самореалізації підлітка
Після 2022 року українські підлітки, які залишаються в Україні, менше розглядають професії, що вважаються “не на часі” – туризм, готельно-ресторанний бізнес, івент-менеджмент, а також творчі спеціальності.
Тривожна реальність витісняє мрію, — зазначає Олена Полнарьова.
У таких випадках надзвичайно важливо, щоб батьки не тиснули, а підтримували пошук дитиною свого шляху, допомагали розібратися та побачити нові можливості.
Розмова про професію — це для підлітка не лише про вибір вишу, а про розуміння себе.
Дорослі можуть допомогти сформувати гнучкий погляд: як мрія може трансформуватись і як знайти своє місце в нових реаліях.
Раніше ми розповідали про ступені освіти в Україні у 2025 році: які рівні існують і що вони означають. Читай в нашому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!