Верховний Суд у своїй постанові від 3 червня 2025 року підкреслив, що всі дисертації, незалежно від року захисту, можуть перевіряти на наявність плагіату.
Підставою став позов кандидата медичних наук Михайла Кротевича до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Він працює завідувачем патологоанатомічного відділення у Національному інституті раку. Проте у його кандидатській дисертації виявили плагіат — текстові та ілюстративні запозичення з дисертації його наукової керівниці Вікторії Хоперії.
Доктор медичних наук та професор Олександр Грабовий подав скаргу до агентства у вересні 2023 року. У квітні 2024 року Комітет з питань етики вніс на розгляд подання про наявність плагіату у дисертації.
У травні агентство визнало наявність плагіату, проте вже у червні Кротевич звернувся до суду з вимогою скасувати це рішення. Чим закінчилася історія та чому Верховний Суд зберіг право перевіряти дисертації на плагіат без врахування часу — детальніше далі.
Що передувало постанові
У позові Кротевич переконував, що рішення про визнання плагіату порушує принцип незворотності дії закону у часі.
Його дисертацію захистили 25 червня 2014 року, за кілька днів до ухвалення Закону про Вищу освіту, який вперше передбачив відповідальність за плагіат у наукових роботах (з 1 липня 2014).
Натомість агентство не погодилося з аргументами, оскільки вимоги академічної доброчесності існували в законодавстві ще до 2014 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили Кротевичу та не скасували рішення Комітету з питань етики. Там пояснили, що рішення про присудження наукового ступеня ухвалили у вересні 2014 року, коли норми про відповідальність за академічний плагіат вже діяли.
До того ж і до 2014 року існував обов’язок оформлювати використані джерела та дотримуватись етичних норм. Кротевич не погодився з вироком і подав касаційну скаргу.
Перевірка дисертацій на плагіат: відповідь Верховного Суду
У Верховному Суді відповіли, що під час винесення вироку принцип незворотності дії закону не був порушеним, бо закон не вводить нових заборон чи відповідальності за плагіат.
— Він лише уточнює, як виявляти порушення академічної доброчесності, які вже були передбачені попередніми документами, — заявили судді.
Виявлення плагіату, на думку суду, є заходом для захисту авторських прав і забезпечення академічної доброчесності у теперішньому часі.
Відповідно перевірка робіт на плагіат, незалежно від дати їхнього захисту, є необхідною для того, щоб запобігти порушенням.
Перевірка академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації можна провести у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, та за умов дотримання законної адміністративної процедури.
Верховний Суд нагадав, що використання чужих текстів без належного посилання на джерела вважається плагіатом, незалежно від того, чи отримував автор дозвіл наукового керівника.
Тож суд задовольнив касаційну скаргу частково і закрив провадження у справі. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Нагадаємо, що раніше держава дала вказівку розв’язати ще одну освітню проблему — змінити назви навчальних програм на ті, що відповідають дійсності.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!