В Україні триває реформа історичної освіти, ініційована Міністерством освіти і науки (МОН). Ключова зміна — об’єднання історії України та всесвітньої історії в один предмет із домінантною часткою національної історії.
Попри логічність такого підходу, реформа викликала суперечливі думки серед істориків, вчителів і наукової спільноти про це пише Українська правда. Життя.
Чому історію України та світу викладали окремо
Розділення історії України та всесвітньої історії — спадщина радянської системи освіти. Кандидат історичних наук Сергій Громенко пояснює, що в жодній іншій країні світу подібного підходу немає.
В СРСР, починаючи з 1930-х років, історію викладали окремо: спочатку історію СРСР, а пізніше додали історії республік, включно з УРСР. Після здобуття незалежності Україна зберегла цю модель.
Громенко наголошує, що штучний поділ призводить до хаотичного сприйняття історичних подій. Наприклад, учні спершу вивчають створення Речі Посполитої на історії України, а лише через кілька місяців — на всесвітній історії. Подібні невідповідності є і в інших періодах.
Абсолютно неможливо розділити всесвітню історію та історію України. Наприклад, Друга світова війна — це історія світова чи українська? Відповідь очевидна — це і те, і інше, — пояснює Громенко.
Що пропонує МОН?
У липні 2024 року МОН затвердило концептуальні засади реформи історичної освіти, що передбачають створення єдиного загальноосвітнього курсу історії України та світу.
Основні принципи реформи:
- 70% історії України, 30% всесвітньої історії (пропорція може змінюватися залежно від періоду);
- концентричний підхід (повторення тем на різних етапах навчання);
- інтеграція громадознавчих тем;
- спеціалізовані курси (локальна історія, історія культури, історична географія тощо).
Також для учнів профільних класів запровадять курси з історії науки, фінансів, екології, технологій та інших сфер.
Переваги нового підходу
1. Цілісне сприйняття історії
Вчителі та історики, які підтримують реформу, наголошують, що вона допоможе учням краще розуміти історію України в контексті світових подій.
Історія України — не окремий острів, її події є частиною глобальних процесів.
2. Менше плутанини
Єдиний курс історії означає один підручник, один зошит, одну програму. Це спростить навчальний процес, оскільки зараз учні змушені паралельно вивчати однакові теми з великим часовим розривом.
3. Відмова від радянських підходів
Реформа дозволить остаточно позбутися радянської методики викладання історії, яка існує в Україні ще з 1930-х років.
Ризики та критика реформи
Рішення МОН отримало чимало критики, особливо з боку частини наукової спільноти.
1. Загроза національній ідентичності
У липні 2024 року 2,4 тисячі представників наукової спільноти, вчителів та громадськості підписали відкритий лист до міністра освіти Оксена Лісового із закликом відмовитися від реформи.
Головні аргументи:
- Історія України може стати додатком до світової історії.
- Такий підхід розмиває українську національну ідентичність, особливо під час війни.
- Існує загроза маніпуляцій історичними фактами.
Об’єднання дисциплін негативно впливатиме на свідомість дітей, які ще не можуть аналізувати історичні паралелі, — йдеться в листі.
2. Проблеми з підручниками
Історик Артур Бабенко наголошує, що реформа може провалитися через невчасне оновлення навчальних матеріалів.
- Модельні програми, за якими пишуться підручники, ще не оновлені.
- Для реалізації змін потрібно повністю переписати навчальні матеріали, що вимагає часу та ресурсів.
Бабенко наголошує, що на реалізацію потрібно більше часу, ніж два роки, які залишилися до запуску Нової української школи (НУШ) у старших класах.
3. Не всі вчителі готові до змін
Ірина Васильків визнає, що частина вчителів не має достатньої мотивації для освоєння нової програми.
Багато викладачів працюють у кількох школах через низькі зарплати, і на підготовку до нових методик у них просто немає часу.
Реалізація змін вимагає глибокої адаптації. Якщо підручники будуть неякісні, це лише дискредитує реформу, — наголошує Бабенко.
Що далі? Чи відбудеться реформа?
Наразі МОН не озвучило конкретної дати впровадження єдиного курсу історії.
Однак історики попереджають: без якісної підготовки ця реформа може залишитися лише на папері або навіть зашкодити історичній освіті в Україні.
Україна стоїть перед вибором: зробити історію більш логічною та сучасною або ризикнути, не маючи достатніх ресурсів для якісного переходу.
Як буде реалізована реформа, залежить від політичної волі, підтримки вчителів та готовності держави вкладати ресурси в освіту.
Раніше ми писали про якість освіти в Україні, чому викликає занепокоєння — які знання мають учні та як можна покращити ситуацію?
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.