Українська освіта переживає не найкращі часи: пандемія значно послабила якість освіти, а війна унеможливила багатьом учням будь-який доступ до навчання. Наразі у світі немає досвіду, на який ми могли б спертися, щоб розв’язати цю проблему, вважає голова організації Освіторія Зоя Литвин.
В інтерв’ю УНІАН вона розповіла, наскільки відчутними стали освітні втрати, що планують зробити для покращення становища та як розвиватиметься ситуація далі.
Якість освіти в Україні: як на знання вплинула пандемія та війна
Зараз в одному класі української школи вчаться учні з окупованих територій, які не могли стабільно відвідувати уроки та діти з-за кордону, які вчилися за місцевими програми та випереджають одноліток. Різниця між цими категоріями доволі відчутна.
Щодо якості освіти в Україні, то міжнародне дослідження якості освіти PISA зафіксувало, що з 2018 по 2022 рік освітні втрати України еквівалентні півроку навчання з природничо-наукових дисциплін, одному року навчання з математики та двом рокам — із читання. Це майже без урахування фактору повномасштабної війни.
Результати України по всіх дисциплінах трохи нижчі за середні серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку, до якої входять 37 країн світу з високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку.
Але найбільшою проблемою виявилося читання. Освітні втрати у цій категорії сягнули двох років. Це не просто про складання букв, а про розуміння написаного.
За результатами Державної служби якості освіти, найгірша ситуація — у східних та південних областях України. У 2023-2024 навчальному році близько 20% школярів не мали постійного доступу до освіти, а на Півдні України — це третина всіх дітей, додає Зоя Литвин.
А результати дослідження 2022 року показують найдраматичніший розрив між сільськими та міськими учнями. Перші відстають від своїх міських однолітків на 4-5 років. Це майже половина усього шкільного навчання.
— В Україні успішність учнів, значною мірою, залежить від їхнього соціально-економічного статусу, і це знову-таки, не на користь дітей із сіл. Також діти з родин із низькими доходами гірше складали іспити й мали менші шанси вступити до університету, — пояснює експертка.
Також відчутний гендерний розрив — хлопці відстають від дівчат. Однак у 2022 році результати дівчат знизилися сильніше, ніж у хлопців. Дослідники припускають, що на них більше впливає стрес.
Чому стан освіти погіршився
Зоя Литвин зазначає, що дуже багато залежить від учителя. Зазвичай у педагогічні виші йдуть або ентузіасти, або ті, хто не пройшов на іншу спеціальність.
Підняти престиж професії вчителя та покращити умови праці — перше, що треба зробити Україні як державі для освіти своїх дітей, — певна вона.
Дистанційна освіта дається учням важко і тим паче не підходить для початкової школи. Крім того, сучасна освіта — це м’які навички, як от робота в команді чи вміння досягати мети, які погано розвиваються онлайн.
Але, попри стрес та дистанційну форму навчання, великої катастрофи з українською освітою не сталося. Ні дослідження, ні результати НМТ не фіксують критичного зниження знань. Але виклики є, і з ними треба продовжити працювати.
Як ситуація розвиватиметься далі
Експертка впевнена, що ситуація погіршуватиметься лише тоді, коли не будуть проводитися необхідні ініціативи з подолання кризи. Але, на щастя, багато державних та приватних шкіл працюють, щоб підготувати вчителів, забезпечити необхідними ресурсами та відбудовувати школи.
Наразі пріоритет — це повернення до формату офлайн. Понад 70% шкіл мають укриття, а 80% — генератори. Цього досі недостатньо, але діти мають повернутися за парти. Адже ще рік освітніх втрат — це мінус 10% від майбутнього доходу наших дітей, каже Світовий банк.
Щоб повернути учнів до шкіл, у МОН запустили програму Школа офлайн, про яку ми розповідали раніше.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!