У березні 2023 року Росія повністю захопила контроль над біосферним заповідником Асканія-Нова, розташованим на півдні України в Херсонській області.
Того дня окупаційна влада змінила адміністрацію заповідника, призначивши нового керівника та зареєструвавши його за російськими законами. Цей крок став кульмінацією багатомісячного процесу захоплення, яке почалося з моменту вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року.
На початку війни заповідник не став основною метою для російських військових, однак уже в лютому 2023 року окупанти почали активно тиснути на українську адміністрацію.
Заступниця директора з наукової роботи Асканії-Нова Наталія Корінець розповіла для Радіо Свобода що в той час працівники ще працювали під українським керівництвом, але з початком 2023 року тиск з боку окупантів посилився.
Під час обшуків російські слідчі прямо звинувачували керівництво заповідника в веденні української пропаганди та спонсоруванні української армії, погрожуючи обшуками й арештами.
Після допиту, під час якого її попросили погодитися на роботу під російським керівництвом, Наталія вирішила евакуюватися. Вона виїхала через Росію до Європи, а потім повернулася на підконтрольну Україні територію, де продовжила свою роботу.
Переломний момент: перереєстрація та переміщення науковців до Києва
20 березня 2023 року Росія офіційно захопила заповідник, і через два тижні змінила його юридичний статус, занісши його в російський реєстр.
З того часу адміністрація заповідника залишилася на підконтрольній Україні території. Зараз основна частина співробітників працює в Києві, зокрема на базі Інституту агроекології і природокористування, в режимі дистанційного моніторингу, продовжуючи наукові дослідження, хоча й мають обмежений доступ до території заповідника.
Фото: Pexels
Проблеми на місці: знищення степів, пожежі та незаконні дії окупантів
З моменту захоплення заповідника екологічний стан території значно погіршився. Дві великі пожежі, які відбулися у серпні та вересні 2023 року, дали серйозні наслідки для степової екосистеми.
Пожежі виникли через уламки російських ракет, а одна з них просто переорала степ. Це стало катастрофою для екосистеми, оскільки степові ландшафти не можуть відновитися після таких інтервенцій.
Існувала й інша загроза: літаки, які летять надто низько та регулярні переміщення військових територією заповідника викликали паніку у тварин, в результаті деякі тваринки загинули.
Фото: Pexels
Вивезення тварин та втрати флори й фауни
Однією з найбільших проблем є незаконне вивезення рідкісних тварин з території заповідника. За інформацією прокуратури, частина тварин була вивезена до Росії та окупованого Криму, зокрема зебри, бізони, коні Пржевальського та олені Давида.
Вже зафіксовано загибель 33 особин тварин, серед яких страуси, буйволи й інші види. За оцінкою правоохоронців, збитки через вивезення рідкісних тварин складають понад 85 мільйонів гривень.
Фото:Pexels
Екологічний збиток та порушення природоохоронного законодавства
Окупанти порушили численні природоохоронні норми, зокрема здійснили незаконні вирубки лісів, а порушення водного режиму, серйозно загрожує унікальним природним комплексам заповідника.
Відсутність належного контролю з боку окупаційної влади спричинила значне погіршення екологічної ситуації: незаконне браконьєрство, порушення екосистеми степу та загроза зникнення рідкісних видів флори і фауни.
Подальші дослідження та наукова робота після евакуації
Попри труднощі, науковці, які евакуювались з окупованої території, продовжують проводити дослідження та моніторинг з використанням супутникових знімків.
Вони також співпрацюють з правоохоронними органами для збору доказів порушень природоохоронного законодавства. Науковці активно працюють над звітами про стан природи в заповіднику, який є частиною роботи з відновлення контролю над природними територіями після війни.
Загроза знищення біорізноманіття: майбутнє Асканії-Нови
Біосферний заповідник Асканія-Нова — один з найбільших і найцінніших природних об’єктів України, на території якого мешкають понад 2,5 тисячі видів флори та близько 2300 видів фауни, в тому числі 167 видів рослин та 307 видів тварин, занесених до Червоної книги України.
Втрата цієї унікальної природної спадщини має катастрофічні наслідки для всієї екосистеми. Проте науковці сподіваються на повернення контролю над заповідником і відновлення природоохоронної діяльності в майбутньому.
Чи справді варто тримати диких тварин вдома? Дізнайся, чому це може бути небезпечним для тебе і для них.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.