Щонайменше 25 тисяч українських дітей зараз живуть в інтернатах чи подібних закладах. Найчастіше це ті, від кого відмовилися батьки. Найбільше серед них підлітків. Щороку статистика по Україні майже однакова: близько 1000-1200 дітей потрапляють у родини з дитбудинків.
Найактивніше забирають здорових малюків. Діти з хворобами та підлітки найрідше знаходять родини. Коли вони досягають повноліття, врешті можуть вийти у цей невідомий їм світ.
Та чи ставитимуться до таких дітей людяно? За дослідженням БФ Клуб Добродіїв, 67,6% опитаних українців вважають дітей з сиротинців небезпечними. Що відомо про проблему сприйняття і чи можна змінити ставлення українців?
Майже 70% українців вважають сиріт небезпечними
Результати всеукраїнського дослідження показали, що переважна більшість наших громадян упереджено ставляться до вихованців дитячих будинків та інтернатів. Від цих дітей очікують небезпеки. Стереотипізоване сприйняття сиріт заважає розвитку наставництва.
Саме про явище наставництва в Україні почали активно говорити. Це можливість дорослих ставати моральною підтримкою для сиріт — одноразово чи постійно. А дітям — спосіб поділитися переживаннями, виговоритися, отримати реальну підтримку, соціалізацію.
67,6% респондентів вважають, що вихованці інтернатів можуть нести загрозу для суспільства через схильність до ризикованої та асоціальної поведінки (кримінал, правопорушення, відчуженість).
Крім усього, вороже ставлення до дітей-вихованців інтернатів опитані аргументували такими характеристиками і стереотипами:
- непідготовленість сиріт до самостійного життя;
- конфліктність;
- схильність до залежностей;
- поширення інфекцій.
69,1% опитаних заявили, що вважають фінансову підтримку сиріт найбільш актуальною, а більшість учасників дослідження уявляють свою допомогу як одноразову матеріальну.
Лише 12,5% опитаних українців розповіли, що знають, що таке наставництво. Інші ж плутають його з усиновленням, опікунством або духовним наставництвом. Опитування щодо готовності стати наставником для дитини з сиротинця показало такі результати:
- 18% українців готові до цього;
- 43% заявили, що не готові до такої відповідальності;
- 38% сумніваються, потребують додаткової мотивації.
Бар’єрами стають страх не впоратися, брак знань і досвіду комунікації з підлітками, страх недостатньої власної психологічної стійкості та терпіння.
Натомість дітям-сиротам важливо, аби наставники були готові приділити трохи свого часу, були доброзичливими і турботливими. Їхні найкращі спогади пов’язані з простими речами: прогулянками, невимушеним спілкуванням чи пікніками.
Раніше ми розповідали, скільки дітей усиновили у 2024 році.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.