Цього року в Україні вже вдруге проведуть Національний мультипредметний тест замість звичного Зовнішнього незалежного оцінювання.
Утім, він пройде в дещо іншому форматі, ніж минулого року. Також змінився і список обов’язкових предметів. Історію України звідти виключили.
Видання #Букви поспілкувалось з викладачем історії Ігорем Кошілем про те, навіщо взагалі викладати історію в школі, чи доцільно було її виключати зі списку обов’язкових предметів, які є недоліки в українській програмі та чому професія вчителя більше не цінується.
Навіщо викладати історію в школі
На думку Ігоря, основна мета викладання історії — навчити дітей бачити причинно-наслідковий зв`язок у подіях, а не змусити запам’ятати якісь дати чи постаті, не пов’язані між собою.
Адже так учні не розуміють, що і навіщо вони роблять, а головне — як це їм знадобиться у житті.
Головна моя задача як вчителя — пояснити дітям, що історія відповідає на два базових запитання: “Хто я?” і “Як я до цього дійшов?”
Будь-яка подія, що відбувається у світі, в Україні, впливає персонально на учнів. І щоб розуміти, як розв’язати проблему, вони мають контактувати з історією, — пояснює історик.
Кінцева мета цього предмета — формування національної свідомості та образу громадянина своєї країни. Це світоглядна складова історії.
Але є й практична. Історія — наука, де є дуже багато інформації. І ці величезні обсяги інформації потрібно вміти обробляти, аналізувати та здобути уроки з цього.
На мою думку, головна задача вчителя така ж, як і у лікаря — не нашкодити. Не відбити зацікавлення.
Коли приходять і кажуть: “Ігорю, подивімось на Другу світову”, а ти кажеш: “Ні, у нас інший період”, то ти стопориш зацікавленість дитини, — каже вчитель.
Тому педагогам важливо давати простір для креативу, а не змушувати їх чітко слідувати програмі.
Фото: Unsplash
Наскільки ефективна сучасна шкільна програма з історії
Однією з проблем шкільної програми є те, що деякі проблемні моменти в історії чи “контроверсійні постаті” або взагалі упускаються, або подаються спрощено та однобоко. Програма не дає можливості вчителю детальніше заглибитись у ті чи інші аспекти.
Але дітям потрібно давати не готовий продукт, а вміння аналізувати, самим давати відповіді на питання та робити свій вибір. Тобто не потрібно вести школярів за ручку. Їх треба лише спрямувати.
Вони мають самі прийти до думки, чому правильно ходити на вибори. Чому їх батьки не ходять, а вони мають піти. Вони мають зробити свій вибір.
Як вони зроблять свій вибір — це має бути їхнє свідоме рішення, — зазначає Ігор.
Крім того, часто вчителям просто не вистачає часу повністю розкрити тему. Адже, наприклад, у п’ятому класі на урок з історії відводиться лише одна година на тиждень.
Програма, запропонована Міністерством освіти — це база, на яку ми спираємося, але є й інші варіанти, коли ми обираємо підручники та додаткові джерела.
Ти можеш сам собі обрати підручник, за яким вестимеш предмет, і зараз немає догми, як раніше, — коментує викладач.
Фото: Unsplash
Ще одним негативним явищем є виключення історії з-поміж обов`язкових предметів. Але якщо подивитись на багато інших країн, то тест на громадянство складається саме з перевірки знання мови та історії. Адже це і є ключовими ознаками громадянина.
Держава перекладає відповідальність щодо формування свідомого громадянина України з себе на батьків, які травмовані відсутністю національної свідомості протягом 30 років.
Ті, хто народилися на початку 1990-х, вже мають своїх дітей, і я вчу їх дітей. Де їм взяти національну свідомість? Вони перебували в контексті пострадянщини, Януковича, міністра освіти Табачника, — зазначає Ігор.
Україні не можна програвати Росії на освітньому фронті, бо окупанти, коли приходять на нашу землю, перш за все вилучають у навчальних закладах книжки з української мови, літератури та історії.
Заплямованість професії вчителя
Багато хто вважає, що нібито зі знаннями історії можна працювати лише вчителем. Але історики можуть бути й політиками, і піарниками, і політтехнологами, і аналітиками.
Прикладів застосування історії можна навести безліч, адже це базова дисципліна. Однак, якщо людина справді має талант до викладання, то чому б не бути вчителем?
Якщо в тебе є талант вчителя, до тебе приходять діти й вони вдячні за отримані знання, то це та ж сама віддача, що й кількість проданих квартир для рієлтора. Чому рієлтор — це престижно, а вчитель — ні? — питає Ігор.
На це переважно впливає два чинники:
- Низький рівень заробітних плат вчителів — якщо учень може заробляти втричі більше на Інстаграмі, ніж вчитель, то чи буде до нього повага?
- Спосіб викладання деяких педагогів, які просто приходять, монотонно проводять лекцію та йдуть. Але щоб бути викладачем, мало просто володіти предметом. Потрібно ще знайти підхід до кожного вихованця та вміти зацікавити дитину цією дисципліною.
Тому держава має дбати про своїх цінних освітніх та наукових кадрів, а самі викладачі мають працювати за покликом душі, а не просто йти туди, куди візьмуть на роботу.
Відгомін цієї страшної війни в Україні ми вбачатимемо ще довгі роки після перемоги. Однак важливо берегти в душі пам’ять, за які європейські цінності ми воюємо. Читай про це детальніше.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!
Головне фото: #Букви, Unsplash