Багато хто переконаний, що сучасна війна між Україною та Росією стане крахом всього для останньої та перспективним майбутнім для нас. До числа таких людей входить й відома українська письменниця Оксана Забужко.
ВВС Україна взяли інтерв’ю в легендарної Забужко, а ми наводимо кілька основних тез, які, на нашу думку, є важливими для читачів.
Оксана Забужко веде просвітницьку діяльність за кордоном: у Лондоні вона пояснює іноземцям, чому Україна повинна і вже практично виграла цю війну. Про це вона також активно пише у своїх письменницьких роботах.
Зараз вона каже: наша війна триває не десять років і не рік. Це довга дорога, яка тягнеться фактично з проголошення так званої Холодної війни між США та РФ.
— Коли-небудь це буде названо столітньою війною із кількома актами в ній. Тобто тут є певна своя історична логіка, історична тяглість. І, безперечно, що нинішній акт цієї всесвітньої драми має стати третім і останнім, — каже Забужко.
Певним чином це Третя Світова війна, яка триває з 2008 року — від атаки на Грузію.
Нині ж Україна змогла показати усьому світові, що саме Європа не змогла розгледіти під час першого нахабного кроку РФ до розвалу міжнародного правопорядку. Письменниця каже, що говорити про поразку України навіть і не варто — це пусте колихання повітря.
— Якою буде перемога України?
— А ось про перемогу — так, варто говорити. Безперечно, що Україна є задавачем тону в дуже багатьох питаннях. Тобто, уже не фронтиром і не просто переднім краєм війни за цивілізаційні цінності.
Попливли льоди світової історії. Пішло велике переформатування, — висновує Забужко.
Я не здивуюся, скажімо, коли нас чекатиме десь там років за п’ять-сім, можливо десять років, якийсь новий міждержавний союз з Литвою, Польщею і, можливо, Румунією.
Письменниця каже: українцям варто забути та відкласти на полицю непроаналізований проект Богдана Хмельницького. Бо він був розрахована на кількох противників держави. Зараз же в нас такий противник лише один, збірний.
— А проект Мазепи — це і є ось та Європа, котра негайно увімкнулася, заблимала і проступила на мапі буквально навіть не після 24 лютого 2022 — вона проступила у 2014 році. Коли підтримка Швеції прийшла однією з перших. Ось Мазепині союзники й справді — від Стокгольма до Бендер.
По мапі згори вниз, із півночі на південь вмикається, так би мовити, Міжмор’я — від Балтики до Чорного моря. І тут можливі свої сюжети й свої пертурбації.
В кожному разі — забули все, чого нас вчили в школі, взяли інші окуляри та перечитали те, чого нас вчили, додали те, чого нас не вчили. І приготувалися насправді до дуже великих, дуже серйозних змін. В яких так, безумовно, Україна буде регіональним лідером.
А ще письменниця додає: українці мають здобути перемогу не лише на полі бою фізичному. Нам варто зрости інтелектуально.
— Що має бути з російською мовою в Україні?
— Те, що й у 1991 році: це мова нацменшин, яка знаходиться на такому ж рівні, як угорська, молдавська, єврейська.
Тобто зі своїми недільними школами, відповідними локальними культурними клубами, групами. Так, як всюди — як меншини мають своє забезпечення, мають свою пресу, мають можливість підтримувати культурне виховання, ідентичність культурну для дітей своїх і так далі.
Але нам, в першу чергу, треба свою рідну, державну мову вчити. Ми цим 30 років не займалися. У нас першорядні автори не видані лежать. Європейський народ, який не знає своїх і не видав досі.
До прикладу, не кожен британець читав кожну книгу з їхньої найбільшої бібліотеки. Але кожен з їхніх громадян усвідомлює вагу, яку принесли їхній країні ці автори.
— Який буде цей розпад Росії?
— Світ мінятиметься, і мінятиметься він дедалі динамічніше і цікавіше. І до цих змін просто треба бути готовим. Я не експерт в цих питаннях, та я можу уявити, наприклад, що їхня армія, після того, як ми її випхаємо з України, прийде до себе додому і почне там битись.
Чи буде якийсь міжнародний контроль — до чого я послідовно закликаю, невпинно закликаю в усі мікрофони та з усіх трибун, які мені дають. Що має бути під міжнародним контролем — спокійний, плавний ось цей природний, сказати б, розпад.
Натомість разом зі зрушеннями у політиці країн Європи та зникненням стереотипів стосовно України, деякі держави й досі дотримуються риторики “путінської війни”. Чому Європа намагається відбілити російський народ — читай в іншому інтерв’ю Оксани Забужко.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!
Головне фото: Getty Images.