Військовослужбовиця на псевдо Лисиця поділилася, наскільки важким є шлях жінки у війську. Мати, яка виховувала 9-річного сина сама, залишила його заради захисту України. У війську їй довелося пройти через дискримінацію та бюрократичні перешкоди.
Вона розкрила правду про офіцерів, які принижують підлеглих, і проблему коротких відпусток для матерів. Попри три вищі освіти жінку не підвищують у званні через проблеми у військовій ієрархії.
Не ідентифікуйте мене як жінку: Лисиця про рішення піти до війська
Лисиця хотіла потрапити до війська ще з 2008 року, адже, каже, має “чоловічий” характер, та мала проблеми із зором. Вже під час повномасштабної війни зір, звісно, не покращився, однак пробитися до війська стало в рази легше.
У мене двоє дітей, їх потрібно захищати. У мене трошки чоловічий характер. Мене приваблювало все чоловіче. Я любила навіть на мотоциклі покататися, — ділиться жінка.
Лисиця місяць оббивала пороги вінницького ТЦК. І пізніше її запросили на службу. Тоді ще було не так багато жінок у війську, як нині. Військова каже, що жінки давно довели свою ефективність. А тепер борються за те, щоб бути на “нулі”. Лисиця каже, що побувала на багатьох напрямках фронту: Куп’янському, Покровському, у Дружківці та Костянтинівці.
— Видають лише чоловічу форму, але, дякувати Богу, завдяки волонтерам у мене з’явилася жіноча. Мені дуже пощастило з колективом, адже спершу налякали, що чоловіки можуть випити, битися та інше. У мене хлопці просто суперові!, — додає військова.
Коли заходила, я казала їм: “Я — не жінка, я — військовослужбовиця. Просто не ідентифікуйте мене як жінку”.
На майже сотню чоловіків троє жінок
Військова ділиться, що під час проходження підготовки на 96 чоловіків разом із нею було всього троє жінок. І всі за освітою були вчительками. Пройти навчання спершу заважала бюрократія, та все вийшло подолати.
Жінці навіть довелося вибивати у командування, аби вона також поїхала копати окопи. У колективі військових жінка заявила, що не потребує допомоги. Приблизно за два тижні вона змогла влитися в команду.
Я хотіла бути на рівні. Хлопці цікавились, усміхалися, але максимально дозволяли мені робити те, що я хотіла.
У війську, ділиться, припинила фарбуватися, робити зачіски — аби зайвий раз нікого не приваблювати. Каже, можливо, на неї так вплинули стереотипи. Але краще бути обережною.
Лисиця намагається тримати себе у формі, тренуватися, адже ніколи не знаєш, коли знадобиться довго заходити на позиції, бігти чи виконувати важкі завдання.
Як сприймають діти
Лисиця ділиться, що діти дуже сумують, а надто — молодший син. Щоразу, як захисниця приїздить додому, намагається максимально приділити дітям свій час.
Мені дуже пощастило зі старшим. Він повністю перекрив поки маму. Стараюся телефонувати їм щодня.
Жінка визнає, що за два роки у війську стала потроху втрачати зв’язок із дітьми. Тож вони шлють одне одному фото та відео.
Незрозуміло, коли я буду вдома. Не завжди у відпустку можна приїхати вчасно. У багатьох з нас маленькі діти. Ми чекаємо, аби дали місяць-два-три заміни. 15 днів насправді дуже мало.
Про проблеми у війську
Лисиця ділиться, що брати до війська потрібно лише мотивованих людей, інакше вони будуть неефективними, і шукатимуть способи втечі. Якщо проблеми війська не розв’язувати — люди з нього тікатимуть.
З чим стикалася я — велика прірва між офіцерами і солдатами. Багато офіцерів прийшло нефахових. Є випадки, коли: “Я офіцер — велике цабе, а ти — ніхто”.
Також є проблеми із просуванням у війську. Лисиця, до прикладу, має три вищі освіти, і нині здобуває четверту. Далі сержанта/молодшого сержанта вона дослужитися не може.
Все тримається на сержантах. Офіцерів, які трохи не розуміються, перекривають сержантами. У нас було багато класних хлопців, які мали по кілька освіт, але не змогли пробитися, бо їм просто не давали.
— З жінками простіше, але хлопців залякують, що підуть на “нуль”, якщо не виконуватимуть накази.
Нещодавно захисник ділився, як вперше пішов на штурм і сам узяв у полон шістьох росіян!
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!