Після початку повномасштабної війни українці усвідомили, наскільки важливо говорити про доступність та інклюзивність у фізичному, а головне — психологічному просторі людей. Героїня цієї розповіді — перша у світі модель на кріслі колісному та перша в Україні професійна фотомодель з інвалідністю.
Олександра Кутас пройшла великий та, без перебільшення, визначний шлях: не здавалася, не ображалася на погляди інших людей, змогла гідно вивчитися та отримати професію, а ще — була та залишається активною громадянкою, підтримує військо та спонукає зміни в облаштуванні українських міст.
В інтервʼю виданню hromadske вона розповіла про пережите у житті, як підкорила світові подіуми та про підтримку батьків.
Перший гонорар
Олександра отримала інвалідність при народженні: через недбалість лікарі пошкодили їй хребет під час пологів. Тоді її батьків попереджали, що дитина з таким діагнозом не проживе довше кількох років.
Олександрі вже тридцять, вона встигла досягти не лише професійних вершин та визнання, а й одружитися та народити доньку.
Завдяки підтримці батьків, вчителів, друзів і близьких вона успішно закінчила школу — звичайну, разом з однолітками, — а також завершила стаціонарне навчання на психолога з червоним дипломом.
У 2014 почалася російсько-українська війна, дівчина почала їздити до українських бійців, аби говорити з ними та щось готувати. За деякий час побачила ветерана з інвалідністю, який лише навчався жити за нових умов. Пригадує, що бачила біль в його очах.
— Я не знала іншого життя, окрім як у кріслі. Просити допомоги в інших для мене було звичною необхідністю. А цьому бійцю потрібно було звикати до залежності від інших людей. Я побачила такий біль у його очах, що досі їх пам’ятаю, — сказала фотомодель.
Реакція дівчини була набагато глибшою. Вона подала до Дніпропетровської міської ради проект з облаштування пішохідних переходів у центрі міста, де стояли високі бордюри. Її похвалили, однак змін ніяких не відбулося.
А ось фотокарʼєра дівчини почалася, коли вона ще була школяркою: тоді її помітила фотографиня-початківиця. Саша опублікувала фото й читала під дописами коментарі захвату. Дівчині писали, що вона схожа на модель.
Однак моделей на кріслах колісних тоді не було — ніхто про них не знав, не писав.
Стань першою такою моделлю, — сказала мама Олександри й порадила зібрати портфоліо.
— Мені навіть прийшла одна відповідь. Писали, що я гарна і фотогенічна. Але модельний ринок не готовий до моделі в колісному кріслі, — пригадує жінка.
Після цього було ще кілька спроб просунути власний проект з моделями на кріслах колісних. Однак дизайнери відмовлялися від співпраці.
А ось фотограф Андрій Саримсаков погодився. Спільно вони зробили фотовиставку Розірви свої кайдани, за участь у якому Олександра отримала свій перший гонорар.
— Виставка відбулася в липні, фото з неї я виклала в Instagram. Там їх побачила американська журналістка, вона зробила зі мною інтерв’ю. У вересні воно вийшло в британській газеті Daily Mail. Після того інформація про українську фотомодель на колісному кріслі з’явилася в газетах майже двох десятків країн, — розповідає жінка.
Стала зіркою та підкорила подіуми
Вже наступного року вона таки стала моделлю. Дизайнером був Федір Возіанов, який створив неймовірну сукню для Олександри та композицію всього шоу.
Концепція показу була така: люди мають побачити ефектне шоу, професійну модель у надзвичайному одязі, і усвідомити, що інвалідність не є перешкодою для участі в цьому шоу, — пригадує Саша.
Це був український прорив у такій індустрії. Олександра дала інтервʼю десяткам іноземним ЗМІ.
Однак знайти постійну роботу у модельному світі їй все ще не вдавалося. Якось Олександра у справах відвідала Лондон. Тоді ж зрозуміла, що це дуже комфортне місто для людей з інвалідністю, де дуже просто перейти вулицю чи спуститися до метро.
Щоб переїхати до Лондона, вона презентувала свій проект мобільного застосунку для людей з інвалідністю. Його взяли у роботу, а дівчина змогла перебратися до британської столиці.
А у 2019 році у Лондоні зʼявилася модельна агенція, яка була готова співпрацювати з такими моделями, як Саша. І дівчина одразу підписала контракт.
Згодом завʼязалися стосунки з канадцем китайського походження Стівеном. Закохані одружилися попри нелюбов батьків чоловіка до Олександри та навіть вердикти лікарів, що жінка не зможе завагітніти.
Однак кохання було сильнішим — природним способом у закоханих зʼявилася донечка Софія. Народила її Саша за допомогою кесаревого розтину. Материнство не мало стати на заваді модельній карʼєрі, але цю роботу перервало повномасштабне вторгнення РФ до України.
Як можна рекламувати парфуми, коли в Україні людей убивають?
— Мої мрії, бажання повністю змінилися. Я хотіла бути корисною для своєї країни. Не уявляла, як можна посміхатися, рекламувати парфуми, коли в Україні людей убивають російські ракети.
А раптом інша модель чи фотограф будуть із Росії? Від однієї думки про це мені ставало некомфортно, — розповідає Саша.
Тепер жінка працює у британській благодійній організації. Ця організація зокрема виділяє кошти для благодійних фондів, які допомагають українським біженцям та для людей в Україні, які отримали інвалідність, втратили житло тощо.
До великих змін в українському суспільстві повинні готуватися містобудівельники. Яка ситуація з доброустроєм у містах України та чи комфортні вони для людей з інвалідністю, ми розповідали раніше.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.