Його не змушували — він сам обрав цю війну. Звичайний хлопець із Франції, який мав просте життя, але потужне переконання: зло необхідно зупинити.
Коли Росія вдерлася в Україну, він не зміг залишитися осторонь. Узяв квиток, приїхав, став до лав 1-го Інтернаціонального легіону. Його звали Капо — і він поклав своє життя за нашу свободу.
Побратими згадують його з вдячністю.
Історія воїна Інтернаціонального легіону
Капо було 32. У мирному житті він прибирав вулиці рідного містечка у Франції: їздив машиною, збирав пакети зі сміттям з вулиць.
Його робота була непомітною, але потрібною. Якщо її не робити — наслідки бачать усі.
— У цьому весь Капо, — згадує Тим, його бойовий побратим, — він був простою людиною, але завжди готовий діяти. Він завжди був готовий допомогти.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, він зрозумів: тепер треба прибирати зовсім інший бруд — зі зброєю в руках. Поки не пізно.
Як колись бійці французького Руху опору зупиняли нацизм, так тепер він хотів зупинити нову інкарнацію тоталітаризму — російський фашизм.
Капо пояснював:
Моя головна мотивація ідеологічна — не допустити подальшого вторгнення Росії вглиб Європи.
— Україна — це захисний мур Європи від Росії. Українська армія – остання перепона, перш ніж Росія може просунутися далі.
Усмішка навіть у найтемніші хвилини
Побратими пригадують його з теплотою. Сміливий, простий, завжди з жартом. Він умів розрядити напругу навіть у найважчі моменти.
Його співвітчизник Віві згадує:
— Капо завжди віддавався справді повністю — і робив це з усмішкою. Жити поряд і працювати з ним було справжнім задоволенням: він умів розвеселити, завжди був готовий підтримати.
У наших серцях він назавжди залишиться відважним товаришем. Нам бракує його усмішки. Капо по праву заслужив своє місце у великій родині Легіону та пошану, яка з цим місцем пов’язана.
Фото: Володимир Патола
Побратими записали із Капо відеоінтерв’ю, коли той перебував в Україні вже три місяці. Пригадують, що то був непростий час з невпинними атаками ворога, що намагався прорвати українські позиції.
Фронт вимагав негайних дій, і Капо діяв. Він швидко перейшов від вправ на стрільбищі до бойових завдань, аби стати частиною лінії оборони, яка день у день відбиває навалу росіян.
Його командир Бонс з повагою згадує, що Капо завжди був людиною вчинків.
— Є ті, хто багато говорить, і ті, хто діє. Капо належить до тих, хто діє — завжди з доброзичливістю до побратимів, завжди готовий допомогти та підтримати.
Він загинув як справжній солдат — усміхнений і героїчний.
Він так пишався своїм легіонерським беретом, що завжди носив його у правій кишені, коли йшов у бій.
“Менше дивитися телевізор”
Капо не приховував, що його турбувала ситуація у Франції. Йому було боляче бачити, як деякі співвітчизники виправдовують російських агресорів — свідомо чи під впливом пропаганди. Він вважав це не менш небезпечним, ніж кулі.
— Для мене головне — мати власну точку зору, — казав він. — Раджу кожному робити те саме. Нікому не підкорятися. Розвиватися інтелектуально. Менше дивитися телевізор.
Війна в Україні об’єднала людей з усього світу, які приїхали допомагати боронити нашу свободу. Одним із таких героїв був й американець українського походження Едвард Волтер Вілтон III.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!