Сучасна українська боротьба проти Росії триває вже десятиліття. Ми памʼятаємо одні із найкривавіших днів за час АТО, які назавжди будуть супроводжуватися словами: “Вони витримали. Не витримав бетон”.
У боях за Донецький аеропорт загинуло 109 українських захисників. Серед них був Ігор Брановицький, якого росіяни вбили 21 січня 2014 року.
Той день став одним із найтрагічніших. 19 та 20 січня термінал ДАПу підривали й активно обстрілювали, щоб вбити якомога більше українських військових.
Історію Ігоря Брановицького розповіли у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Spravdi. Ми переповідаємо головне — далі у матеріалі.
Підтримував Майдан, пішов на війну
Ігор Брановицький народився 25 квітня 1976 року у Києві. Там і будував своє життя: навчався, служив в армії. Чоловік брав участь у миротворчій місії ООН в Анголі.
Коли почалися протести на Майдані, брав у них активну участь, адже не погоджувався зі злочинними діями тодішньої влади.
Його мати Ніна Брановицька пригадує, що син був на Майдані, коли там горів Будинок профспілок й коли розстрілювали Небесну сотню.
— У нього було розвинене почуття власної гідності. Ігор був незалежною людиною, у нього завжди була своя думка, він критично ставився до ситуації, тверезо оцінював все, — каже пані Ніна.
У 2014 році чоловік мобілізувався. В армії отримав псевдо Натрій.
З жовтня Ігор воював на передньому краю у Донецькій області, а згодом з останньою ротацією десантників зайшов до ДАПу.
19 та 20 січня бойовики підірвали термінал аеропорту, через що багато українських бійців опинилися під завалами. Ігор допоміг вивезти двох побратимів, але повернувся, щоб врятувати решту.
Так Ігор з побратимами опинилися у полоні російських бойовиків.
Про ті страшні події розповів один із бійців, Юрій Сова. За його словами, Брановицького росіяни відвели убік і стали сильно бити, стріляти по ногах та злитися, бо він продовжував стояти.
— “Ти що, патріот?” — “Так, патріот”, відповідав він. І тоді вони ще більше злилися. Поламали йому багато кісток, він не міг навіть сидіти, — розповів Юрій.
У нього стріляв священник
Ніна Брановицька розповідає, що з українських полонених знущалися не лише російські офіцери, а й колишні українські міліціонери, що стали на бік ворога. Були й кадирівці.
— Там був священник, який катував, бив українських полонених хрестом. Свідки кажуть, що для того, щоб поставити Ігоря на коліна, у нього стріляли з травмата з близької відстані.
Стріляв священник. І співробітник ФСБ, — розповідає мати.
Натрій потрапив до рук російського терориста на псевдо Моторола. Той катував українського героя протягом шести-семи годин. Згодом він вбив Ігоря двома пострілами у скроню.
23 травня 2015 року Ігоря Брановицького нагородили посмертно Орденом За мужність ІІІ ступеня. 4 червня 2015 — Орденом Народний герой України під №1.
Про оборону Донецького аеропорту раніше розповідав кіборг, який не полишив свою країну й у 2022 році. Читай розповідь за посиланням.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.