Володарка Нобелівської премії з фізики та хімії Марія Склодовська-Кюрі, певно, перша, хто спадає на думку з видатних науковиць. Її вклад у фізику та хімію важко оцінити. Саме вона ввела в ужиток слово “радіоактивність” і лишила по собі тисячі таємниць.
Про деякі з них взялися розповідати BBC. А ми поділимося цими секретами з тобою.
Марія Кюрі: як науковиця досліджувала радіоактивні речовини голими руками
Марія Склодовська-Кюрі працювала з радіоактивними речовинами без будь-якого захисту, голими руками. А у Парижі науковиця лишила по собі навіть радіоактивні відбитки! Ручці на дверях її житла понад 100 років, і якщо прикласти до неї лічильник Гейгера — він запищить.
Століття тому жінка лишила у своїй лабораторії чимало відбитків. Нині все це стало музеєм. Деякі відбитки продовжують знаходити: вони є на спинці її стільця, у записниках, книжках та меблях.
Тут радіаційний фон вищий за норму, та безпечний для перебування людей. Останні 20 років свого життя Склодовська-Кюрі вивчала радіоактивні елементи, зокрема і радій, який відкрила у 1898 році.
Науковці, які знаходять такі сліди Марії, у роздумах: знищити ці відбитки як ядерні відходи, або зберегти для нащадків? Її шафу довелося знищити, аби вона не загрожувала життям людей.
Одне з місць, куди не пускають відвідувачів музею, це власноруч спроектований Марією розарій. Ця закрита частина приміщень слугувала раніше Радієвим інститутом.
Є велика ймовірність, що радіоактивні сліди залишила саме Марія Кюрі, але це могла бути й її донька Ірен Жоліо-Кюрі.
Особисті речі французько-польської науковиці перевіряє експерт з радіаційного захисту Марк Амеріх. Через нього пройшли вже 9000 речей, які були у користуванні родини Кюрі. Він не раз знаходив радіоактивні плями — відбитки рук. Амеріх називає свою роботу надзвичайним дослідженням історії радіоактивності.
Шлях Кюрі у “жалюгідному сараї”
У Парижі 1890-х років Кюрі була аспіранткою, яка захопилася вивченням променів урану. Промені світилися і робили повітря провідником електрики. Марія вигадала цьому явищу назву — радіоактивність. Під час власних досліджень вона зрозуміла: є щось іще, невідоме нам.
Аби відкрити елемент, Кюрі очищала уранову руду, і видобувала з неї всі відомі елементи, доки не лишився один. До роботи долучився й чоловік — П’єр Кюрі. Разом вони відкрили полоній та радій. Усе це відбувалося у сараї, адже власної лабораторії пара не мала.
Не було витяжок, які б відводили отруйні гази, що виділялися під час наших хімічних дослідів. Саме в цьому жалюгідному старому сараї ми провели найкращі й найщасливіші роки нашого життя, повністю присвятивши себе роботі, — ділилася науковиця.
Нещодавно музей обстежили на радіоактивність та видалили поверхневе забруднення. Якщо сьогодні торкнутися меблів у її кабінеті, зараження не відбудеться.
Фахівці діляться, що якби Кюрі була нашою сучасницею, їй довелося б отримувати безліч дозволів на роботу з такими речовинами. І це точно не була б робота у сараї голими руками.
Вони працювали разом як рівні
У музеї діляться рукописами: Марія та П’єр ділили між собою зошити, де описували дослідження.
У їхніх лабораторних записах дуже чітко видно, як вони працювали разом як рівні – із взаємною повагою. Це була надзвичайно інтенсивна й дуже шаноблива наукова співпраця, справжній обмін думками.
На здобуття Нобелівської премії висунули саме П’єра, однак він наполіг, аби удостоїли премії і його дружину. Так у 1903 році вперше нобелівку отримала жінка.
Померла Марія Кюрі у 66 років від лейкемії. Йдеться, що вона могла зазнати шкідливого впливу рентгену, з яким працювала під час Першої світової. Її нащадки — дослідники Ірен та Фредерік Жоліо-Кюрі — також рано померли від раку. Перепоховали науковців, що вивчали радіоактивність, у свинцевих трунах.
Раніше ми розповідали, ким була Ольга Франко.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.