Нацгвардієць Микита Шаульський із Кривого Рогу провів у російському полоні майже три роки — 2 роки і 9 місяців. Його звільнили під час обміну 30 грудня 2024 року. Весь цей час чоловік вірив, що вдома чекає родина. Його історію розповіло Суспільне.
Після звільнення з полону Микита дізнався про загибель брата і бабусі
Та, повернувшись, дізнався, що у вересні російська ракета знищила будинок, у якому жили його бабуся Валентина та молодший брат Максим. Його історію розповіло Суспільне.
Я різні групи листав і побачив історію — що Шаульський Микита Андрійович повернувся з полону, але найважче його чекає попереду. Потім побачив фото Максима на мітингу з моїм портретом. І далі — вже новину про ракетний удар, — розповідає Микита.
Фото: Суспільне
Родина не наважилася розповісти правду одразу. Уже під час реабілітації він випадково побачив новини про загибель рідних.
Батьки не хотіли засмучувати, але я все одно дізнався. Важко дуже. Іноді усвідомлюєш, що їх немає, а потім знову згадуєш — і плакати хочеться, — каже чоловік.
Микита зізнається, що з братом мав особливий зв’язок. Коли Максим був дитиною, він водив його до садочка, до школи, проводив із ним час.
Як нацгвардієць із Кривого Рогу пережив втрату після полону
Після повернення військовий приїхав до рідного подвір’я. Від дому залишилися руїни. Відновлювати їх, каже, не буде.
Сто відсотків, що відновлювати ми нічого не будемо. Навіть просто не хочеться, тому що там загинули люди. Три місяці і дев’ять днів не дочекались.
Будинок для нього став місцем пам’яті про бабусю та брата.
Дім став пам’ятником, бо тут речі залишились — і Максима, і бабусі, і мої. Не хочеться ніяку річ забирати. Це був єдиний дім, де я мав жити, — говорить він.
На початку повномасштабного вторгнення Микита служив у Маріуполі. 24 лютого 2022 року почув перші вибухи — і зрозумів, що почалась війна.
Після запеклих боїв він разом із побратимами потрапив у полон. Перший тиждень, згадує, їх не били, але згодом почалися катування.
Такий біль, як там приносили, я ще ніде не відчував. Кричали, що ми нацисти. Але ж це вони прийшли на нашу землю, — розповідає військовий.
Зараз чоловік проходить реабілітацію: у тілі залишилися уламки, є деформація ребер.
Сильно вдихнути не можу — боляче. Уламок у мене в нозі, в кістці. Але я й без цього весь час у броні був, тому коліна болять.
Після повернення з російського полону хлопець одружився
Після повернення з полону Микита одружився з Юлією, яка підтримувала його весь цей час.
З січня, як вона мені написала, так усе й почалось. У серпні ми одружились, і я їй вдячний — допомагала мені, підтримувала, — каже Микита.
Фото: Суспільне
Дружина додає: не хоче, щоб чоловік знову повертався на фронт.
Він зробив для держави більше ніж достатньо, щоб наблизити наш мир і перемогу, — говорить Юлія.
Тепер Микита мріє про новий старт — планує здобути освіту програміста і побудувати життя поруч із рідними, які залишились.
Щасливим мене робить моя дружина, батьки. З їхньою допомогою світ набагато яскравіший, — каже він.
Головне фото: Скріншот.
Раніше ми розповідали про досвід відновлення після полону від військових.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!